Скорботні елегії
«Скорботні елегії» або «Скорботи» (лат. Tristia) — зібрання листів в п'яти книгах, написаних елегійним двовіршем римським поетом Овідієм на засланні.
| Скорботні елегії | ||||
|---|---|---|---|---|
| лат. Tristia | ||||
 | ||||
| Жанр | поезія | |||
| Автор | Овідій | |||
| Мова | латина | |||
| Написано | 8 — 12 роки н. е. | |||
| Країна |
 Римська імперія | |||
| Переклад | Андрій Содомора | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
«Скорботні Елегії» написані з 8 по 12 рік, під час подорожі та по прибутті на місце заслання в містечко Томи (нині Констанца в Румунії). В елегіях Овідій змальовує свою небезпечну подорож на заслання, описує місцевості та звичаї гетських та савроматських племен, розмірковує про дружбу («Доки ведеться тобі — то й друзів не зрахувати; Прийдуть похмурі часи — бути тобі одинцем»), поезію, час, згадує своє життя до вигнання в Римі. В перших двох книгах автор плекає надію на помилування від імператора Августа чи принаймні на зміну місця вигнання, в останніх книгах Овідій розуміє, що сподівання марні і навіть пише собі епітафію:
- Я, що лежу тут, Назон, оспівувач любощів ніжних,
- Марно зі світу пішов через свій хист до пісень.
- Ти, що проходиш (чи сам не кохав?) — не лінуйся шепнути:
- "Праху Назона нехай буде легкою земля!"
(Книга III, вірш 3, 73-77 пер. Андрія Содомори)
Переклади українською мовою ред.
Українською мовою окремі елегії зі «Скорбот» переклали Іван Франко, Микола Зеров, Григорій Кочур. Повний переклад усіх п'яти книг «Скорботних елегій» здійснив Андрій Содомора.
Посилання ред.
- «Скорботні елегії». Переклад Андрія Содомори [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Твори Овідія латиною [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite]
Джерела ред.
- Любовні елегії; Мистецтво кохання; Скорботні елегії / Пер. з латини А. Содомора; Передм. та комент. А. Содомори. – К.: Основи, 1999. – 299 с.