Вікіпедія

Скажений бик

«Скаже́ний бик» (англ. Raging Bull) — американська біографічна спортивна драма 1980 року режисера Мартіна Скорсезе з Робертом Де Ніро, Джо Пеші, Кеті Моріарті[en], Ніколасом Коласанто[en], Терезою Салданою[en] та Френком Вінсентом у головних ролях. Фільм є адаптацією мемуарів колишнього чемпіона світу з боксу в середній вазі Джейка Ламотти 1970 року «Скажений бик: Моя історія». Фільм розповідає про кар'єру Ламотти, якого грає Де Ніро, його злети й падіння на боксерській арені, а також про його бурхливе особисте життя, сповнене гніву і ревнощів.

Скажений бик
Raging Bull
Жанр драма
Режисер Мартін Скорсезе
Продюсер Роберт Чартофф
Ірвін Вінклер
Сценарист Пол Шредер
На основі Raging Bull: My Storyd
У головних
ролях		 Роберт Де Ніро
Джо Пеші
Кеті Моріарті
Оператор Майкл Чепмен
Композитор П'єтро Масканьї
Кінокомпанія United Artists, Chartoff-Winkler Productions
Дистриб'ютор United Artists і Netflix
Тривалість 129 хв.
Мова англійська
Країна СШАСША
Рік 1980
Кошторис 18 млн. $
IMDb ID 0081398

Скорсезе спочатку неохоче брався за розробку проєкту, однак врешті-решт він перейнявся історією Ламотти. Пол Шредер переписав перший сценарій Мардіка Мартіна[en], а Скорсезе і Де Ніро разом зробили свій внесок у подальшу роботу без зазначення авторства[1]. Пеші був невідомим актором до зйомок фільму, як і Моріарті, яку Пеші запропонував на роль дружини головного героя. Під час основних зйомок, кожна з боксерських сцен була поставлена під певний візуальний стиль, і Де Ніро набрав приблизно 27 кг, щоб зіграти Ламотту в його пізніші постбоксерські роки. Скорсезе був вимогливим у процесі монтажу та зведення фільму, очікуючи, що це буде його остання повнометражна робота.

Прем'єра «Скаженого бика» відбулася в Нью-Йорку 14 листопада 1980 року, а на екрани кінотеатрів він вийшов 19 грудня 1980 року. Фільм зібрав у прокаті 23,4 мільйона доларів при бюджеті в 18 мільйонів доларів. Після виходу на екрани фільм отримав змішані відгуки; хоча гра Де Ніро та монтаж отримали широке визнання, він викликав критику через свій насильницький зміст. Попри неоднозначні відгуки, фільм був номінований на вісім нагород Американської кіноакадемії на 53-й церемонії вручення премії «Оскар» (разом із «Людиною-слоном» як найбільш номінований фільм церемонії), у тому числі за найкращий фільм і найкращу режисуру, і виграв дві: за найкращу чоловічу роль для Де Ніро (його другий «Оскар») і за найкращий монтаж.

З часом, фільм отримав позитивне визнання з боку критиків і тепер вважається одним із найкращих фільмів, коли-небудь знятих. У 1990 році він став першим фільмом, який Бібліотека Конгресу США відібрала для збереження в Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично чи естетично значущий»[2], а Американський інститут кіномистецтва поставив його на четверте місце серед найвидатніших американських фільмів усіх часів[3].

На 1 березня 2024 року фільм займав 168-му позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет ред.

Фільм знято за мотивами мемуарів «Скажений бик: Моя історія» відомого американського боксера італійського походження, чемпіона світу Джейка Ламотти

Сюжет побудовано як спогади постарілого Джейка в 1960-х роках про розквіт і кінець своєї блискучої кар'єри на боксерському рингу. Своє прізвисько Джейк отримав за неприборканий бійцівський дух і скажений норов, який також випробували на собі його близькі. Фільм оповідає про непрості взаємини Джейка зі своїм братом, промоутером і тренером Джої та дружиною Вікі.

У ролях ред.

Актор Персонаж
Роберт Де Ніро Джейк Ламотта
Джо Пеші Джої Ламотта
Кеті Моріарті Вікі Ламотта
Френк Вінсент Салвія Баттс
Тереза Салдана Ленор Ламотта
Ніколас Коласанто Томмі Комо
Колі Уоллес Джо Луїс
Джонні Барнс Шугар Рей Робінсон
Білл Ханрахан Едді Іган
Маріо Гало Маріо
Мартін Скорсезе Барбізон
Джон Туртурро людина за столом

Нагороди та номінації ред.

Нагороди ред.

Номінації ред.

  • 1981 — 6 номінацій на премію «Оскар»: найкращий фільм (Роберт Чартофф, Ірвін Вінклер), режисер (Мартін Скорсезе), актор другого плану (Джо Пеші), актриса другого плану (Кеті Моріарті), операторська робота (Майкл Чепмен), звук
  • 1982 — дві номінації на премію Британської кіноакадемії: найкращий актор (Роберт Де Ніро), найкращий новачок у провідній ролі (Кеті Моріарті)
  • 1981 — номінація на премію Гільдії режисерів США за видатний режисерський внесок (Мартін Скорсезе)
  • 1981 — 6 номінацій на премію «Золотий глобус»: найкраща драма, режисер (Мартін Скорсезе), актор другого плану (Джо Пеші), актриса другого плану (Кеті Моріарті), сценарій (Пол Шредер, Мардік Мартін), нова зірка року (Кеті Моріарті)

Цікаві факти ред.

  • Заради правдоподібного зображення головного героя Роберту Де Ніро довелося піти на справжній професійний подвиг. Під час зйомок він набрав понад 20 кг ваги для того, щоб зобразити постарілого й роздутого Ламотту після закінчення кар'єри.[4]
  • Фільм займає перше місце в списку серед 10 найкращих фільмів про спорт за версією AFI і четверте місце у загальному списку 100 найкращих американських фільмів за версією AFI 2007 року.
  • Подивившись картину, Ламотта зізнався, що вона змусила його зрозуміти, якою жахливою людиною він був.
  • У первинному варіанті сценарію була сцена, в якій Ламотта мастурбував у своїй тюремній камері.

Примітки ред.

  1. ↑ Evans, Mike (2006). The Making of Raging Bull. London: Unanimous Ltd. ISBN 1-903318-83-1.
  2. ↑ Complete National Film Registry Listing | Film Registry | National Film Preservation Board | Programs | Library of Congress. Library of Congress, Washington, D.C. 20540 USA. Процитовано 12 грудня 2023.
  3. ↑ AFI's 100 Years... 100 Movies. web.archive.org. American Film Institute. 11 червня 2016. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 12 грудня 2023.
  4. ↑ Телеканал «РОСІЯ» історія фільму «Скажений бик». [Архівовано 2009-04-25 у Wayback Machine.] посилання від 29 жовтня 2008

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скажений_бик&oldid=42045546