Сироваткова хвороба
Сиро́ваткова хвороба — системне алергічне захворювання, яке спричинює введення сироваток або препаратів із них та характеризується запальними ураженнями судин і сполучної тканини.
| Сироваткова хвороба | |
|---|---|
| Спеціальність | невідкладна медична допомога[d] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | T80.6 |
| DiseasesDB | 11970 |
| eMedicine | med/2105 |
| MeSH | D012713 |
 Serum sickness у Вікісховищі | |
Більшість сироваток виготовляють з крові гіперімунізованих коней. Білки цих сироваток і є антигенами, які зумовлюють розвиток захворювання.
Етіологія та патогенез ред.
Хвороба є особливою формою анафілактичної реакції у людини, що виникає після введення сироватки, імунобіологічних препаратів або медикаментів через декілька днів, а іноді годин або хвилин у людей, сенсибілізованих попереднім введенням цих речовин. У деяких випадках вона виникає після однократного введення достатньо великої дози чужорідної сироватки, розвиваючись у строки, коли починається вироблення антитіл проти введенного антигенного матеріалу, з залишками якого й реагують антитіла, що утворилися.
Симптоми ред.
Симптоми хвороби зазвичай починають проявлятися через 7-12 днів (6-21) після введення алергену (сироватка, лікарські препарати). Укорочення латентного періоду частіше зустрічається при повторному введенні препарату в сенсибілізований організм. Феноменологія прояву синдрому різноманітна, але загалом можна виділити найхарактернішу симптоматику.
Ранніми ознаками можуть бути червоність, набрякання і свербіж в місцях ін'єкцій, що підтверджує IgG -подібний механізм включення процесу гістоліберації. Іноді ці явища можуть бути передвісниками розвитку за 1-2 дні загальних симптомів: збільшення лімфатичних вузлів, шкірних висипань, гіпертермії тіла, болів в суглобах. До генералізованого збільшення лімфовузлів спочатку розвивається регіональна до місця введення лімфаденопатія. При цьому звертають на себе увагу два важливі моменти: збільшення селезінки як її реакція у відповідь активної проанверацією і виробленням антитіл, а також можлива відсутність лімфаденопатій при розвитку ССХ на введення препаратів ряду пеніциліну.
Шкірні зміни є найчастішими (близько 90%) при розвитку ССХ. Кропив'янка займає провідне місце в симптоматиці, хоча нерідкі випадки розвитку набряку Квінке, еритеми, папульозно-макулезного висипу. Виражений свербіж шкіри зазвичай передує явищам шкірних змін. Артралгії виявляються не більше ніж у половини хворих і можуть проявлятися повною картиною гострого артриту (набряк суглобів, червоність, випіт серозної рідини, що містить підвищену кількість поліморфно-ядерних гранулоцитів).
За тяжкістю розрізняють легку, середньотяжку та тяжку форми хвороби.
Проявляється свербінням, підвищенням температури тіла, головним болем, пітливістю, іноді нудотою, блюванням, болем у животі, уртикарним висипом та набряком Квінке, збільшенням лімфатичних вузлів, припухлістю та болючістю суглобів, тахікардією, артеріальною гіпотонією. Набряки слизових оболонок можуть супроводжуватися набряком гортані з можливою асфіксією.
Анафілактична форма сироваткової хвороби за своїм перебігом схожа на анафілактичний шок. При дослідженні крові — лейкопенія з відносним лімфоцитозом, нейтропенія, рідше лейкоцитоз з лейкопенією, підвищена ШОЕ. Можуть також спостерігатися ознаки вогнищевого гломерулонефриту з альбумінурією, циліндрурією та еритроцитурією. Явища гломерулонефриту проходять після зникнення провідних ознак хвороби.
Тривалість перебігу захворювання — від декількох днів до 2-3 тижнів.
Джерела ред.
- Вороненко Ю. В., Пухлик Б. М., Кузнецова Л. В. та ін. АЛЕРГОЛОГІЯ Підручник Київ. — 2008. [1]
- Медикаментозна хвороба, як наслідок впливу лікарських засобів. О. В. Давидович, В. Ю. Приходько, Н. Я. Давидович, М. В. Олійник, Н. О. Маслєнікова — медичний журнал «Раціональна фармакотерапія».
Посилання ред.
- Serum Sickness [2]
| Частина інформації в цій статті застаріла. (серпень 2015) |