Симеон Урош

політик (1326-1371)

Симеон Урош (серб. Симеон Урош; 1326—1371) — цар Епіру з 1359 до 1366 року, цар Фессалії з 1359 до 1371 року. Походив з династії Неманичів.

Симеон Урош
Народився 1326
невідомо
Помер 1371
невідомо
Країна  Візантійська імперія
Діяльність правитель
Знання мов сербська
Конфесія Сербська православна церква
Рід Неманичі
Батько Стефан Урош III
Мати Maria Palaiologinad
Брати, сестри Стефан Душан, Theodora Nemanjićd і Олена Неманич Шубич
У шлюбі з Thomais Orsinid
Діти Марія Ангеліна Неманич, Іоасаф Метеорит і Stefan Urošd

Життєпис ред.

Був сином короля Стефана Уроша III та Марії Палеолог, а також зведеним братом короля та імператора Стефана Душана, після смерті якого у 1355 році фактично став незалежним володарем Епіру та Фессалії (намісником яких був за часів правління Стефана Душана). Симеон став один з учасників послаблення єдиної Сербської держави. Він навіть деякий час — з 1355 до 1356 року намагався стати імператором Сербії та Ромеї — замість небожа Стефана Уроша V.

Водночас Симеон зіткнувся із суперником за владу на Епіром та Фессалією в особі Нікіфора Орсіні. Боротьба за владу тривала до 1359 роки, коли Орсіні загинув й Симеон до самої смерті залишався володарем північного Епіру (в південному отаборилися албанські деспоти) та Фессалії. В цілому його панування було спокійним. В останні роки виникли проблеми з албанськими деспотами Арти і Лепанто.

Родина ред.

Дружина — Фома (Томасіна), донька Іоанна Орсіні, деспота Епіру

Діти:

Джерела ред.

  • George C. Soulis, The Serbs and Byzantium, Athens, 1995.