Вікіпедія

Сертифікація

Сертифікація — підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу[1].

Основні положення ред.

Основні положення щодо сертифікації визначено Міжнародною організацією зі стандартизації ІСО (англ. ISO) в Постанові «Управління системою знаків відповідності стандарту і їх значення для споживачів» (13-1977), «Кодексі принципів по системах сертифікації третьої сторони і відповідних стандартів» (16-1978), а також у рекомендаціях по сертифікації, підготовлених ІСО разом з багатьма міжнародними торговельними організаціями й опублікованими в 1980 році[2].

Сертифікація в Україні ред.

Відповідно до Закону[1] в Україні встановлено два види сертифікації:

  • добровільна сертифікація продукції, процесів, послуг, систем або персоналу;
  • обов'язкова оцінка відповідності продукції вимогам технічних регламентів (при використанні модулів оцінки відповідності[3], які передбачають залучення органів з сертифікації).

Обов'язкова сертифікація ред.

Обов'язкова сертифікація в Україні (не плутати з обов'язковою оцінкою вимогам технічних регламентів) — це окремі встановлені процедури підтвердження відповідності встановленим вимогам. «обов'язкова сертифікація» вживають в тому випадку, коли для реалізації даного виду продукції чи здійснення певного виду діяльності необхідний сертифікат відповідності чи проведення випробувань, або документи про відповідність потрібні для отримання дозволу/ліцензії.

Обов'язковій сертифікації в Україні підлягає наступна продукція, характеристики та процеси виробництв:

  • електроніка, радіоелектронні пристрої, випромінювальні пристрої, радіоустаткування, засоби і пристрої прийому і передачі даних, засоби зв'язку, радіотехнічна і радіоелектронна продукція і багато іншого, тобто всі пристрої, до складу яких входить, як мінімум модулі GSM, UMTS, LTE, CDMA, TETRA, DECT, WiFi, ZigBee, Bluetooth, WiMAX, NFC та RFID або M-Bus, M-GSM[4] (обовязкова оцінка відповідності, не обовязкова сертифікація)[5];
  • транспортні засоби, їх частини та обладнання[6];
  • технічні засоби реабілітації[7];
  • насіння та/або садивний матеріал[8];
  • гральне обладнання[9];
  • енергетична ефективність будівель[10];
  • виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів[11];
  • підприємства, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів[12].

Сертифікація в Україні здійснюється відповідно до Закону України про "Технічні регламенти та оцінку відповідності"[1]

Уповноважені органи ред.

Органом, уповноваженим з питань технічного регулювання та споживчої політики є Міністерство економіки України.

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») — є національним органом України з стандартизації, що покликаний, між іншим, приймати національні стандарти, які визначають діяльність у сфері сертифікації.

Сертифікація в Україні безпосередньо проводиться органами з оцінки відповідності (ООВ), які також називають органами з сертифікації (ОС).

Основні вимоги до органів з сертифікації встановлені в наступних національних стандартах:

  • ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 "Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг"[13];
  • ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 "Оцінка відповідності. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління. Частина 1. Вимоги".

Одним із способів підтвердження відповідності органів з оцінки відповідності вимогам застосовних стандартів є акредитація[14].

Акредитацію органів оцінки відповідності здійснює Національне Агентство з Акредитації України (НААУ).

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Про технічні регламенти та оцінку відповідності. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  2. ↑ Словник термінів патентознавства
  3. ↑ Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  4. ↑ Що таке обов’язкова сертифікація або як відповідати технічним регламентам в Україні
  5. ↑ Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
  6. ↑ Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  7. ↑ Про затвердження Порядку проведення сертифікації технічних засобів реабілітації. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
  8. ↑ Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
  9. ↑ Про затвердження Переліку грального обладнання, що підлягає сертифікації. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  10. ↑ Про затвердження Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
  11. ↑ Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
  12. ↑ Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
  13. ↑ Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (укр.). Процитовано 16-03-2023.
  14. ↑ Про акредитацію ООВ (укр.). Процитовано 16-03-2023.

Джерела ред.

Література ред.

  • Метрологія, стандартизація і сертифікація : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Тарасова, А. Малиновский, М. Рыбак; Центр навчальної літератури. -Л.,2006. - 264 с.(Таблиці, схеми).
  • Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація : Підруч. для вищ. навч. закл. / Р. В. Бичківський, П. Г. Столярчук, П. Р. Гамула; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2002. - 560 c. - Бібліогр.: с. 556-559.
  • Основи стандартизації, метрології та сертифікації : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. С. Токар, Ю. В. Караван; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2002. - 247 c. - Бібліогр.: 55 назв.
  • Сертифікаційні випробування і метрологічне забезпечення : навч. посіб. [для студ. спец. "Якість, стандартизація та сертифікація", "Метрол. забесп. випробувань та якості продукції"] / О. П. Чабан ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. – 330, [2] с. : іл. – Бібліогр.: с. 233-241 (62 назви). – ISBN 978-617-607-480-9

Посилання ред.

  Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сертифікація&oldid=40632563