Серджо Матарелла (італ. Sergio Mattarella; нар. 23 липня 1941(19410723), Палермо, Сицилія) — італійський юрист і політик. 3 лютого 2015 обраний Президентом Італії.

Серджо Матарелла
італ. Sergio Mattarella
Серджо Матарелла
Серджо Матарелла
12-й Президент Італії
Нині на посаді
На посаді з 3 лютого 2015
Прем'єр-міністр Маттео Ренці
Паоло Джентілоні
Джузеппе Конте
Маріо Драґі
Джорджа Мелоні
Попередник Джорджо Наполітано
Міністр оборони Італії
25 квітня 2000 — 11 червня 2001
Попередник Карло Сконьямільо
Наступник Антоніо Мартіно
Народився 23 липня 1941(1941-07-23)[1][2][…] (82 роки)
Палермо, Сицилія, Італія[4]
Відомий як політик, адвокат, викладач університету, суддя
Місце роботи Університет Палермо
Країна Італія
Alma mater Римський університет ла Сапієнца і Університет Палермо
Політична партія Демократична партія
Батько Бернардо Матареллаd
Мати Maria Buccellatod
У шлюбі з Marisa Chiazzesed
Діти Bernardo Giorgio Mattarellad і Laura Mattarellad
Релігія римо-католик[d]
Нагороди
Великий хрест на ланцюзі ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Великий хрест на ланцюзі ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Кавалер Військового ордена Італії
Кавалер Військового ордена Італії
Орден «За заслуги в праці» (Італія)
Орден «За заслуги в праці» (Італія)
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
Медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва»
Медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва»
Лицар Великого Хреста ордена Британської імперії
Кавалер ордена Пія IX
Кавалер ордена Пія IX
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа— 1977
Кавалер ланцюга ордена Ацтекського орла
Кавалер ордена «Стара Планина»
Кавалер ордена «Стара Планина»
Кавалер ордена Визволителя Сан-Мартіна
Командор ордена Нідерландського лева
Командор ордена Нідерландського лева
Мальтійський Національний орден Заслуг
Мальтійський Національний орден Заслуг
Великий хрест ордена Білої троянди
Орден Свободи (Португалія)
Орден Свободи (Португалія)
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу
Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу
Орден Вітовта Великого
Орден Вітовта Великого
Орден Гейдара Алієва
Орден Гейдара Алієва
Орден Серафимів— 1977
Великий золотий почесний знак на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Великий золотий почесний знак на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден «За виняткові заслуги»
Орден Ізабелли Католички (Іспанія)
Орден Ізабелли Католички (Іспанія)
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Орден Білого Орла
Орден Білого Орла
Кавалер ланцюга ордена Зірки Румунії
Підпис
quirinale.it/page/biografia

Життєпис ред.

Закінчив юридичний факультет Римського університету ла Сап'єнца, пізніше викладав право в Університеті Палермо. Почав політичну діяльність у Християнсько-демократичній партії. 1983 року був вперше обраний до Палати депутатів.

З 1987 до 1989 був міністром з питань зв'язків із парламентом в урядах Джованні Горіа і Чіріако Де Міта. За рік очолив Міністерство освіти в шостому уряді Джуліо Андреотті. У 1990—1992 він обіймав посаду заступника секретаря Національної ради Християнсько-демократичної партії, пізніше, 1994 року, очолював партійний часопис Il Popolo.

Після розпуску християнських демократів, вступив до лав Народної партії. У жовтні 1998 року він повернувся до Ради Міністрів (на чолі з Массімо Д'Алема) як заступник прем'єр-міністра. У грудні 1999 року в тому ж уряді він став міністром оборони. Цю посаду Матарелла також обіймав і в уряді Джуліано Амато (до червня 2001).

Належав до партії «Маргаритка: Демократія — це свобода», а 2007 року приєднався до Демократичної партії. 5 жовтня 2011 парламент призначив його суддею Конституційного суду.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Посилання ред.