Сенекерім Арцруні
Сенекерім-Ованес (*Սենեքերիմ-Հովհաննես, д/н —1026/1027) — останній цар Васпуракана з 1003 до 1021 року.
| Сенекерім Арцруні | |
|---|---|
| цар Васпуракана | |
| Початок правління: | 1003 |
| Кінець правління: | 1021 |
|
| |
| Попередник: | Гурген-Хачик |
| Наступник: | приєднано до Візантії |
|
| |
| Дата народження: | невідомо |
| Місце народження: | Васпураканське царство |
| Дата смерті: | 1026/1027 |
| Дружина: | Хушуш Багратуні |
| Діти: | 4 сина і 2 доньки |
| Династія: | Арцруніди |
| Батько: | Абусахл-Амазасп |
| Мати: | Гадай |
Життєпис ред.
Походив з династії Арцрунідів. Молодший син Абусахл-Амазасп, царя Васпуракану. У 972 році після смерті батька розділив з братами Гурген-Хачиком і Ашот-Сааком царство Васпуракан. Сенекерім отримав князівство. Брав участь в організації спротиву наступу Іоанну I Цимісхія.
Сенекерім визнавав зверхність брата — царя Ашот-Саака. Водночас намагався захистити кордони свого князівства від Анійського царства. У 1000 році, коли візантійці зайняли грузинське князівство Верхнє Тао, Сенекерім разом з братом Гурген-Хачиком, що став на той час царем, зустрівся з імператором Василем II, який надав Сенекеріму значні дарунки.
У 1003 році після смерті Гурген-Хачика посів трон Васпуракану, відсторонивши своїх небожів. Користуючись союзом з Візантієм, спочатку зміцнив свою владу, сприяв відновленню економіки держави після війн з Раввадідами.
З початку 1010-х років посилилися напади тюркських племен, що завдавали значної шкоди державі. Поступово становище погіршилося. У 1018—1019 роках війська Сенекеріма зазнали значної поразки від тюрок-огузів, які сплюндрували значну частину Васпуракану.
Під тиском тюрок Сенекерім прийняв пропозицію імператора Василя II передати йому царство, що сталося у 1021 року. Тут було створено фему Верхня Мідія. Натомість Сенекерім отримав титул патриція, був призначений стратегом феми Каппадокія, отримав у володіння міста Себастія, Лариса, Абара.
Помер у 1126 або 1127 році.
Родина ред.
Дружина — Хушуш, донька Гагіка I Багратуні, царя Ані
Діти:
- Давид (пом. 1037)
- Абусахл (пом. 1080)
- Атом (пом. 1080)
- Костандин (пом. 1080)
- Міріам, дружина Георгія I, царя Грузії
- донька
Джерела ред.
- Rouben Paul Adalian: Historical Dictionary of Armenia The Scarecrow Pres, Lanham, Maryland and Oxford, 2002 ISBN 0-8108-4337-4, S. 22
- Holmes, Catherine (2005). Basil II and the Governance of Empire (976—1025). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-927968-5.
- Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Toulouse, Éd. Privat, 2007 (1re éd. 1982), 991 p. [détail de l’édition] (ISBN 978-2-7089-6874-5), p. 250—251.