Семюел Джеймс Касселл (старший) (англ. Samuel James Cassell Sr., нар. 18 листопада 1969, Балтимор, Мериленд, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції розігруючого захисника за низку команд НБА. Триразовий чемпіон НБА. Згодом — баскетбольний тренер. З 2020 року працює асистентом головного тренера команди «Філадельфія Севенті-Сіксерс».

Ігрова кар'єра ред.

На університетському рівні грав за команду Флорида Стейт (1991–1993). Разом з Бобом Сурою сформував найрезультативніший дует в лізі. Разом з командою дійшли до чвертьфіналу турніру NCAA, де програли Кентакі Вайлдкетс.

1993 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 24-м номером командою «Х'юстон Рокетс». Виходячи в основному на заміну замість Кенні Сміта, заробив репутацію гравця останніх секунд, через що його часто залишали в четвертій чверті для вирішального кидка.[1] Допоміг команді двічі стати чемпіоном НБА у перші два роки своєї кар'єри.

 
Касселл підписує м'ячі

1996 року разом з Робертом Оррі, Чакі Брауном та Марком Браянтом перейшов до «Фінікс Санз» в обмін на Чарльза Барклі. У команді конфліктував з головним тренером Коттоном Фітцсіммонсом, якого через незадовільні результати невдовзі звільнили.[2] Під керівництвом нового головного тренера Денні Ейнджа гра команди налагодилась, а сам Касселл став її найрезультативнішим гравцем з 14,8 очка за гру.[3]

Однак Ейндж бачив у своїй команді іншого стартового розігруючого, тому в грудні того ж року разом з Майклом Фінлі та Ей Сі Гріном перейшов до «Даллас Маверікс» в обмін на Джейсона Кідда, Тоні Думаса та Лорена Маєра.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Нью-Джерсі Нетс», куди він перейшов після 16-ти зіграних матчів за «Даллас».

З 1999 по 2003 рік грав у складі «Мілвокі Бакс». Там під керівництвом головного тренера Джорджа Карла сформував так звану «Велику трійку» ("Big 3"), куди крім нього увійшли Рей Аллен та Гленн Робінсон.[4] 3 березня 2001 року у матчі проти «Чикаго Буллз» набрав 40 очок, що стало найкращим показником у його кар'єрі. Того року дійшов з командою до фіналу Східної конференції, програвши там «Філадельфія Севенті-Сіксерс» .

2003 року разом з Ервіном Джонсоном перейшов до «Міннесота Тімбервулвз» в обмін на Джо Сміта, Ентоні Пілера та право вибору на драфті.[5] У складі команди з Міннеаполіса провів наступні 2 сезони своєї кар'єри, перший з яких був найкращим у його кар'єрі. Взимку 2004 взяв участь у матчі всіх зірок. Разом з Латреллом Спрюеллом та Кевіном Гарнеттом сформували тріо, яке вважалось найсильнішим у лізі на той момент.[6] Допоміг команді дійти до фіналу Західної конференції, двічі набираючи 40 очок протягом плей-оф, що було найвищим показником для франшизи.[7][8] Фінал конференції «Міннесота», щоправда, програла «Лос-Анджелес Лейкерс».

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Лос-Анджелес Кліпперс», куди разом з драфт-піком був обміняний на Марко Ярича та Лайонела Чалмерса.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Бостон Селтікс», до складу якої він приєднався у березні 2008 року і за яку відіграв решту сезону, втретє ставши чемпіоном НБА.

Статистика виступів в НБА ред.

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Позначає сезон, в якому Сем Касселл ставав чемпіоном НБА

Регулярний сезон ред.

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1993–1994 «Х'юстон Рокетс» 66 6 17.0 .418 .295 .841 2.0 2.9 .9 .1 6.7
1994–1995 «Х'юстон Рокетс» 82 1 23.0 .427 .330 .843 2.6 4.9 1.1 .2 9.5
1995–1996 «Х'юстон Рокетс» 61 0 27.6 .439 .348 .825 3.1 4.6 .9 .1 14.5
1996–1997 «Фінікс Санз» 22 9 24.5 .415 .306 .855 2.3 4.5 1.0 .3 14.8
1996–1997 «Даллас Маверікс» 16 13 24.9 .424 .306 .840 3.1 3.6 1.1 .4 12.3
1996–1997 «Нью-Джерсі Нетс» 23 22 33.8 .443 .392 .831 3.6 6.5 1.6 .3 19.3
1997–1998 «Нью-Джерсі Нетс» 75 72 34.7 .441 .188 .860 3.0 8.0 1.6 .3 19.6
1998–1999 «Нью-Джерсі Нетс» 4 3 25.0 .429 .143 .935 1.5 4.8 .8 .0 18.0
1998–1999 «Мілвокі Бакс» 4 0 24.8 .409 .333 .947 2.3 4.3 1.5 .0 13.8
1999–2000 «Мілвокі Бакс» 81 81 35.8 .466 .289 .876 3.7 9.0 1.3 .1 18.6
2000–2001 «Мілвокі Бакс» 76 75 35.6 .474 .306 .858 3.9 7.6 1.2 .1 18.2
2001–2002 «Мілвокі Бакс» 74 73 35.2 .463 .348 .860 4.2 6.7 1.2 .2 19.7
2002–2003 «Мілвокі Бакс» 78 77 34.6 .470 .362 .861 4.4 5.8 1.1 .2 19.7
2003–2004 «Міннесота Тімбервулвз» 81 81 35.0 .488 .398 .873 3.3 7.3 1.3 .2 19.8
2004–2005 «Міннесота Тімбервулвз» 59 38 25.8 .464 .262 .865 2.7 5.1 .6 .2 13.5
2005–2006 «Лос-Анджелес Кліпперс» 78 75 34.0 .443 .368 .863 3.7 6.3 .9 .1 17.2
2006–2007 «Лос-Анджелес Кліпперс» 58 30 24.3 .418 .294 .879 2.9 4.7 .5 .1 12.3
2007–2008 «Лос-Анджелес Кліпперс» 38 33 25.7 .455 .259 .891 2.8 4.7 .7 .1 12.8
2007–2008 «Бостон Селтікс» 17 1 17.6 .385 .409 .840 1.8 2.1 .5 .2 7.6
Усього за кар'єру 993 690 30.0 .454 .331 .861 3.2 6.0 1.1 .2 15.7
В іграх усіх зірок 1 0 13.0 .667 .000 .000 1.0 7.0 1.0 0.0 4.0

Плей-оф ред.

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1994 «Х'юстон Рокетс» 22 0 21.7 .394 .378 865 2.7 4.2 1.0 .2 9.4
1995 «Х'юстон Рокетс» 22 0 22.0 .438 .400 .835 1.9 4.0 1.0 .1 11.0
1996 «Х'юстон Рокетс» 8 0 25.8 .321 .276 .793 2.1 4.3 .8 .1 10.4
1998 «Нью-Джерсі Нетс» 3 1 8.7 .333 .000 .000 1.0 1.7 .0 .3 2.0
1999 «Мілвокі Бакс» 3 3 34.0 .500 .000 .875 2.0 8.7 1.0 .0 15.3
2000 «Мілвокі Бакс» 5 5 35.6 .417 .200 .857 3.4 9.0 .8 .0 15.8
2001 «Мілвокі Бакс» 18 18 37.9 .396 .333 .866 4.6 6.7 1.1 .2 17.4
2003 «Мілвокі Бакс» 6 6 36.2 .470 .524 .933 3.2 2.7 .5 .2 17.2
2004 «Міннесота Тімбервулвз» 16 15 31.1 .465 .417 .852 2.5 4.4 .8 .2 16.6
2006 «Лос-Анджелес Кліпперс» 12 12 33.7 .437 .349 .809 4.0 5.8 .7 .2 18.0
2008 «Бостон Селтікс» 21 0 12.6 .333 .214 .824 0.7 1.2 .4 .0 4.5
Усього за кар'єру 136 60 26.0 .414 .363 .847 2.6 4.4 .8 .1 12.2

Тренерська робота ред.

 
Касселл спілкується з Джоном Воллом

2009 року розпочав тренерську кар'єру, ставши асистентом головного тренера команди «Вашингтон Візардс» Фліпа Сондерса, в якій пропрацював до 2014 року.[9]

2014 року був призначений асистентом Дока Ріверса, головного тренера команди «Лос-Анджелес Кліпперс», з якою пропрацював шість років.[10]

2020 року почав працювати асистентом в тренерському штабі у «Філадельфії», куди перейшов звільнений з «Кліпперс» Ріверс.

Примітки ред.

  1. NBA.com, Fran Blinebury |. Clutch City: Sam Cassell. NBA.com (амер.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 2 грудня 2017.
  2. Friend, Tom (20 грудня 1996). No More Knocking the Suns. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 грудня 2017.
  3. Press, From Associated (27 грудня 1996). Kidd Is Traded to Suns for Cassell, Finley, Green. Los Angeles Times (амер.). ISSN 0458-3035. Процитовано 2 грудня 2017.
  4. Berkow, Ira (22 травня 2001). PRO BASKETBALL; Bucks' Big Three Accept Team Approach. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 грудня 2017.
  5. Broussard, Chris (28 червня 2003). PRO BASKETBALL; In Fallout From Draft, Bucks Trade Cassell. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 грудня 2017.
  6. USATODAY.com - Are these Wolves made of tougher Timber?. usatoday30.usatoday.com. Процитовано 2 грудня 2017.
  7. USATODAY.com - Minnesota not likely to cry wolf in playoffs with Cassell. usatoday30.usatoday.com. Процитовано 2 грудня 2017.
  8. NBA.com: Bibby, Kings Topple Wolves. www.nba.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
  9. WIzards Name Wittman and Cassell As Assistant Coaches | THE OFFICIAL SITE OF THE WASHINGTON WIZARDS. www.nba.com (англ.). Процитовано 2 грудня 2017.
  10. Clippers Announce Additions to Coaching Staff | LA Clippers. LA Clippers. Процитовано 2 грудня 2017.

Посилання ред.