Вікіпедія

Селлафілд

атомний комплекс у графстві Камбрія, Велика Британія

Селлафілд (англ. Sellafield) — атомний комплекс, розташований на узбережжі Ірландського моря поблизу від міста Сіскейл (англ. Seascale) (графство Камбрія, Велика Британія). У різні роки на комплексі виробляли збройовий плутоній (від 1950 року), виготовляли паливо для АЕС, переробляли відпрацьоване ядерне паливо, працювала АЕС (від 1956 до 1983 року). Комплекс перейменовували на Віндскейл (англ. Windscale), але 1981 року назву повернуто.

Селлафілд
Країна  Велика Британія[1]
Адмінодиниця Сіскейлd
Технічні параметри
Інша інформація
Мапа
CMNS: Селлафілд у Вікісховищі

Атомна електростанція комплексу отримала назву Колдер Голл (англ. Calder Hall і стала першою (в 1956) АЕС, побудованою в капіталістичній країні (першу промислову АЕС у світі побудовано 1954 року в Обнінську, СРСР).

Історія ред.

Атомний комплекс Селлафілд почав будуватися 1947 року. У 1950 і 1951 році запущено перших два графіто-газових ядерних реактори по 100 МВт з повітряним охолодженням для виробництва плутонію. 1953 року почалося будівництво атомної електростанції Колдер Голл (Calder Hall). В реакторах електростанції як теплоносій використовували вуглекислий газ. Станцію підключено до електромережі 28 липня 1956 року, а 17 жовтня 1956 року її офіційно відкрила королева Єлизавета ІІ. АЕС Колдер Голл також використовувалася для виробництва збройового плутонію.

Інформація про енергоблоки ред.

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок будівництва Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чиста Брутто
Колдер-Гол-1[2] ГГР Магнокс 49 МВт 60 МВт 01.08.1953 27.08.1956 01.10.1956 31.03.2003
Колдер-Гол-2[3] ГГР Магнокс 49 МВт 60 МВт 01.08.1953 01.02.1957 01.02.1957 31.03.2003
Колдер-Гол-3[4] ГГР Магнокс 49 МВт 60 МВт 01.08.1955 01.03.1958 01.05.1958 31.03.2003
Колдер-Гол-4[5] ГГР Магнокс 49 МВт 60 МВт 01.08.1955 01.04.1959 01.04.1959 31.03.2003
Віндскейлі[6] AGR 24 МВт 36 МВт 01.11.1958 01.02.1963 01.03.1963 03.04.1981

Інциденти ред.

Аварія 1957 року ред.

У жовтні 1957 року на реакторі з виробництва плутонію сталася пожежа, яка призвела до радіоактивного викиду, оцінюваного в 750 ТБк (20 000 Кі). Оскільки про киштимську аварію не було широко відомо за межами СРСР, аварія в Селлафілді вважалася найсерйознішою в історії світової ядерної енергетики до аварії на Три-Майл-Айленді. За міжнародною шкалою ядерних подій, яка класифікує події за сімома рівнями, де нуль означає, що подія підлягає реєстрації, але не матиме наслідків, а до сьомого рівня належать аварії в Чорнобилі і Фукусімі, подія на хімкомбінаті Маяк стоїть на шостому рівні, а у Віндскейлі — на п'ятому[7].

Інцидент 2005 року ред.

18 квітня 2005 виявлено факт витоку радіоактивних речовин. Витік почалася ще в серпні 2004 року, але персонал не реагував на покази датчиків. Інцидент отримав третій рівень за шкалою INES і став найзначнішою радіаційною подією у Великій Британії за 13 років.[8]

Закриття комплексу ред.

Від 1995 року комплекс Колдер Голл виконував виключно мирні функції, що пов'язано із зупинкою виробництва збройового плутонію у Великій Британії.

Останній реактор заглушено 2003 року. Комплекс складався з 62 будівель, які 2005 року заплановано до зносу. 30 вересня 2007 року розпочато роботу з демонтажу АЕС[9] — розпочато підрив охолоджувальних труб. Знесення охолоджувальних труб є частиною найбільшого в Європі проєкту з ліквідації споруд, які містять амфіболовий азбест (поширений у Європі матеріал, який сприяє виникненню ракових пухлин).

Рішення про знесення АЕС прийнято 2005 року, дебати з приводу умов безпеки тривали більше двох років.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. ↑ CALDER HALL-1. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  3. ↑ CALDER HALL-2. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  4. ↑ CALDER HALL-3. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  5. ↑ CALDER HALL-4. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  6. ↑ WINDSCALE AGR. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  7. ↑ Атомные катастрофы: радиоактивная осень. ИноСМИ.Ru (рос.). 14 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 14 жовтня 2017.
  8. ↑ Инцидент на заводе по переработке отработавшего ядерного топлива «THORP». Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 19 червня 2021.
  9. ↑ Новостной выпуск о демонтаже АЭС. Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 30 вересня 2007.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Селлафілд&oldid=37572826