Сезар-Фебюс д'Альбре (фр. César Phébus d'Albret; 1614 — 3 вересня 1676) — військовий та політичний діяч часів Французького королівства, маршал Франції.

Сезар-Фебюс д'Альбре
фр. César d'Albret
Народився 1614[2][3][…]
Помер 13 вересня 1676(1676-09-13) або 1676[1]
Бордо
Країна  Франція
Діяльність офіцер
Знання мов французька
Військове звання маршал Франції
Рід Альбре[d]
Батько Henri II d'Albret, Baron de Miossensd
Діти Marie Francoise d'Albretd
Нагороди

Життєпис ред.

Походив з французького шляхетського роду з Гієні, що перебував в далекій спорідненості з Генріхом IV Бурбоном (через матір). Другий син Генріха II д'Альбре, графа де Міосанса, принца Мортань, і Анни де Пардайлан де Гондрені. Народився 1614 року. Поступив на службу до Республіки Сполучених провінцій, де воював проти іспанців під орудою штатгальтера Моріца Оранського.

У 1635 році був призначений метро-де камп (на кшталт полковника) французьким піхотним полком під орудою батька в Лотарінзькій армі. У 1636 році він командував піхотним полком під час облоги Корбі.

1639 року був призначений капітаном полку королівської гвардії, в 1644 році він стає лейтенантом гвардійців зовнішньої палацової охорони. 1645 року він одружився з представницею роду де Ґенеґо.

З початком Фронди залишився вірним регентши Анні Австрійської та кардиналу Мазарині. Саме д'Альбре було доручено конвоювання Людовика де Конде, його молодшого брата Армана де Конті і їх шварга генріха де Лонгвиля, яких після арешту було потрібно доправити у Венсенський замок. В якості помсті прихильники останніх захопили рідне місто д'Альбре — Понс.

У лютому 1653 року Сезар-Фебюс з великими зусиллями, за допомогою безлічі клопотань і придворних інтриг, отримав звання маршала Франції. Цього вдалося домогтися, головним чином, завдяки підтримці Франсуази-Атанаїс де Монтеспан.

У 1657 році очолював військовий табір під час облоги Форту Мардик і Дюнкерка. 1661 року за підтримки віконта Генріха де Тюренна став кавалером Ордену Святого Духа. 1670 року призначено генерал-губернатором Гієні. 1675 року придушив повстання в Бордо проти підвищених податків. Помер 1676 року.

Родина ред.

Дружина — Мадлен, донька Габріеля де Ґенеґо, сеньйора Плессіс-Бельвіля, державного секретаря

Діти:

  • Марія Франсуаза (1650—1692), дружина: 1) Карла д'Альбре, графом Маренні; 2) Карла Лотаринзького, графа Марсан

Джерела ред.

  • Michel Popoff et préface d'Hervé Pinoteau, Armorial de l'Ordre du Saint-Esprit: d'après l'œuvre du père Anselme et ses continuateurs, Paris, Le Léopard d'or, 1996, 204 p. (ISBN 2-86377-140-X)

Примітки ред.

  1. а б http://www.persee.fr/authority/234731
  2. Early Modern Letters Online
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Trinity College Library