Северин Уруський
Северин Мацей Леон Уруський (пол. Seweryn Maciej Leon Uruski; 1 червня 1817, с. Білка Шляхетська (нині Верхня Білка, Пустомитівський район, Львівська область, Україна) — 16 листопада 1890, Піза, Італія) — польський геральдист, економіст.
| Уруський Северин Мацей Леон | |
|---|---|
| пол. Uruski Seweryn Maciej Leon | |
 | |
| Голова геральдичної комісії, член Державної Ради Царства Польського | |
| 1857 — 1890 | |
| Народився |
1 червня 1817 Білка Шляхетська |
| Помер |
16 серпня 1890 (73 роки) Піза |
| Відомий як | геральдист |
| Підданство |
 Російська імперія |
| Рід Уруські | |
| Батько | Каєтан Уруський |
| Мати | Юлія Ванда Потоцька |
| У шлюбі з | Ерманія Тізенгауз |
| Діти | Марія Ванда Феліція Уруська, Северина Марія Уруська |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Представник шляхетного роду Червоної Русі — Уруських, який походить від початку XVI століття. Син графа Каєтана Уруського (бл. 1784—1827) і графині Юлії Ванди Потоцької (1788—1876). У 1844 р. був визнаний у графській гідності в Австрійській імперії, в 1853 р. — також в Російській імперії.
З 1857 р. — предводитель дворянства Варшавської губернії, член Державної Ради Царства Польського Російської імперії. Таємний радник і охмістр (гофмейстер) російського імператорського двору.
Голова геральдичної комісії Царства Польського.
Автор 15-томної праці «Сім'я. Гербовник польської шляхти» (пол. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej), що вміщує дані й коротку інформацію про шляхетні родини Польщі (до кінця букви R.), виданого в 1904—1917 рр.
Володів багатьма маєтками в Галичині, Люблінській, Віленській і Гродненській губерніях. Під час обговорення селянського питання відкрито виступив за скасування кріпосного права, виклавши свою думку в роботах «пол. Polemika o kwestyi włościańskiej w r. 1856-1857» («Полеміка про селянське питання в 1856—1857 рр.») і «пол. Sprawa włościańska, wyjatki z nowożytnych polskich ekonomistów» («Селянське питання, витяги з сучасних польських економістів»).
Власник палацу у Варшаві, відомого як Палац Уруських, побудованого в 1844—1847 архітектором Анджеєм Голонським[pl], де тепер розміщений геологічний факультет Варшавського університету.
Родина ред.
Дружина (24.11.1842, Варшава): графиня Ерманція Ерманна Марія Тізенгаузен гербу «Буйвіл» (07.08.1822, Желудок — 6.11.1891, Піза), володіла маєтностями Желудок і Ліпічна (Лідський повіт) в Віленській губернії, дочка графа Адольфа Рудольфа Тізенгаузена (бл. 1790—1830), наполеонівського полковника артилерії, і Геновефи Пусловської (бл. 1803—1842).
Діти:
- граф Матеуш Рудольф Міхал Уруський (*1843-†1857);
- графиня Марія Ванда Феліція Уруська (*09.07.1853, Варшава — †18.04.1931, Варшава), отримала у володіння Желудок. Чоловік (10.07.1872, Львів): князь Влодзімеж Людвік Станіслав Святополк-Четвертинський (*15.09.1837-†20.08.1918). Одним із синів від цього шлюбу був князь Северин Святополк-Четвертинський[1];
- графиня Северина Марія Уруська (*25.05.1860, Париж — †14.05.1931, с. Білка Шляхетська)[2]. Чоловік (*24.10.1877, Варшава): князь Ян Павло Олександр Сапега[fr] (*18.06.1847-†25.10.1901), капітан 5-го драгунського полку британської королівської гвардії[ru]. Сином від цього шлюбу був Євстахій Сапега.
Примітки ред.
- ↑ (нім.)(фр.)«Almanach de Gotha», Gotha 1888, Justus Perthes — S.279.
- ↑ (нім.) Andrzej Niewiadomski, «Tiesenhausen (Tyzenhauz) in Litauen und Polnisch Livland», Tafel III, 2010.
Джерела ред.
- Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa, 1904—1931. — T. 1-15. (пол.)
- Wurzbach C. von, Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich[de]. Bd. 49. — Wien : Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, 1884. — S. 149—150. (нім.)