Свірська церква

Церква Михайла Архангела (Свірська)  — кам'яний храм XII століття у Смоленську, названий на честь Архангела Михаїла. Стовпоподібний чотиристовпний храм з трьома притворми, в цілому повторює план церкви в Полоцькому дитинці.

Свірська церква
Церква Михайла Архангела
Церква Михайла Архангела в Смоленську
54°47′26″ пн. ш. 32°01′09″ сх. д.
Тип споруди	церква
Сучасний статус	діючий храм
Розташування	Росія, Смоленськ
Засновник	Давид Ростиславич
Початок будівництва	1180
Кінець будівництва	1197
Стиль	домонгольське храмове зодчество
Належність	РПЦ
Єпархія	Смоленська та Вяземська
Стан	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Епонім	Архангел Михаїл
Вебсайт	arh-mihaili.cerkov.ru
Тип	православний храм
Свірська церква (Росія)
Свірська церква у Вікісховищі

Історія

Церква побудована за вказівкою Давида Ростиславича, князя Смоленського у часи його правління в 1180–1197 роки. Входила до архітектурного комплексу заміського княжого двору. Літопис повідомляє про її багате внутрішнє оздоблення: «всим приходящим к ней дивитися изрядной красоте ея, иконы златом и сребром, и жемчугом, и камением драгим украшены, и всею благодатью исполнена». До закриття в першій половині XX століття в церкві знаходилася білокам'яна гробниця князя Давида. Деякий час при церкві існував монастир. В 1611 православний прихід був звернений в католицтво. Для православного богослужіння відновлений в першому десятилітті XVIII століття за митрополита Сільвестра (Крайського).

В 1733 до церкви був прибудований теплий приділ. Наприкінці XIX століття всередині було чотири престоли: головний — на честь Архангела Михаїла; бокові: в ім'я Алексія — людини божої, благовірного князя Олександра Невського (перейменований в пам'ять імператора Олександра I з бокового вівтаря преподобного Олександра Свірського) та мучеників Бориса і Гліба. Щорічно 24 липня до місця убивства князя Гліба (на Смядині) відбувалася хресний хід.

У другій половині XVIII століття старостою храму був призначений купець Василь Григорович Хлєбніков. За його старостату з благословення єпископа Парфенія, в 1775–1785 роках були побудовані кам'яні: дзвіниця, огорожа і, в південно-західному куті церковної ділянки, одноповерховий будинок. В останньому, на кошти Хлєбнікова, навчалися бідні та безпритульні хлопчики.

Сучасний стан

В 1963 при влаштуванні покрівель храму (проект П. Д. Барановского) були видалені деякі архітектурні деталі XIX століття. За проектом С. С. Под'япольского та Т. Е. Каменевої в 1976–1982 роках була проведена реставрація фасадів, з відновленням деяких архітектурних форм XII століття (вузькі високі вікна храму, вікна барабана, кіот над південним порталом і ін.) та реставрацією окремих деталей XVIII століття (восьмигранні вікна на південному та північному фасадах, карнизи та ін.).

В 1990 храм переданий Смоленській та В'яземській єпархіям. Розпочато реставрацію інтер'єру, який, згідно з проектом, отримає вигляд інтер'єру XII століття (відновлення хорів в північному та південному приділах, розбирання закладки в західній стіні, яка зараз відокремлює хори цієї частини храму від його центрального простору).

Богослужіння відновлено в 1991. Ведуться реставраційні роботи. Білокам'яний різьблений іконостас та престол храму митрополит Кирило освятив 21 листопада 1999.

Див. також

• Церква Петра і Павла на Городянці

Посилання

• Раппопорт П. О. // Зодчество Древней Руси. Издательство «Наука», Ленинградское отделение, 1986. (рос.)
• Воронін М. М., Раппопорт П. О. // Зодчество Смоленска XII–XIII вв. Церковь архангела Михаила Ленинград, «Наука», 1979. (рос.)