Свободний
Свобо́дний (рос. Свободный, до 1917 — Алексєєвськ) — місто (з 1912) в Амурській області, Російська Федерація. Адміністративний центр Свободненського району. Місто розташоване за 167 км на північ від Благовещенська, на правому березі річки Зея.
| місто Свободний | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Амурська область | ||||
| Муніципальний район | Свободненський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 10430000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 10730000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Статус міста | 1912 | ||||
| Населення | 57 065 осіб (2013) | ||||
| Площа | 225 км² | ||||
| Поштові індекси | 676450 | ||||
| Телефонний код | +7 41643 | ||||
| Географічні координати: | 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д.Координати: 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д. | ||||
| Вебсторінка | svobnews.amur.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Свободний  Свободний | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
.svg)
Належить до поселень Зеленого Клину.
Історія ред.
Місто було засноване в 1912 році, через будівництво Амурської залізниці (Транссибірська магістраль обхідний маршрут, який мав забезпечити залізничне сполучення Європейської частини Росії з Тихоокеанським узбережжям Росії, без перетину Північно-Східного Китаю). Місто спочатку називалося Алексіївськ на честь тодішнього принца Олексія.
У 1917-1922 — один з головних центрів українського національного руху на Амурщині. Після зречення царя Миколи II після Лютневої революції, місто було перейменовано у Свободний. У місті діяли українські політичні організації. З квітня 1917 в місті існувала Свободненська Українська Громада, у 1918-1922 — Свободненська Українська Окружна Рада, товариство «Просвіта», Спілка української молоді (1921), український споживчий кооператив «Хлібороб».
В 1919—1921 у місті діяла українська школа.
Під час лівого антиколчаківського повстання на Далекому Сході взимку 1920 року місто зайняв український повстанський загін під жовто-блакитним прапором, проте нова більшовицька влада також скоро розпочала репресії проти українських організацій[1][2].
У 1921 році у Свободному, який тоді входив до складу Далекосхідної республіки (ДСР), були зібрані корейські партизанські загони для їхнього об'єднання в одну частину та підпорядкування військам ДСР. Частина з цих загонів перейшла на територію Росії після корейських антияпонських повстань 1920 року в Кореї та Маньчжурії; інша частина складалася з місцевих корейців, які брали участь у партизанській війні проти Колчака. У Свободному були зосереджені загони корейських повстанців чисельністю у 4-6 тисяч. Навесні 1921 року більшість з них відмовилася підкорятися нав'язаній їм владі корейських комуністів та військових ДСР, натомість підтримавши Усекорейську національну раду. У червні 1921 року відбулися бої між корейцями та армією ДСР, які закінчилися перемогою останньої[3][4].
В період існування Далекосхідньоі Республіки в місті була створена українська учительська семінарія.
В епоху Сталіна, табір БАМлагу було побудовано у Свободному, з метою забезпечення примусової праці для будівництва БАМу. Табір став одним з найбільших у системі ГУЛАГ, з близько 190,300 засуджених на жовтень 1935. У таборі загинули тисячі політичних і духовних ув'язнених. Пізніше біля міста були розташовані Свободлаг та Амурлаг.
У другій половині XX століття біля міста була розміщена 27 Червонознаменна дивізія ракетних військ стратегічного призначення.
Військовий космодром «Свободний» почав діяти у 1996 році на базі 27 дивізії ракетних військ[5]. Його перший керівник стверджував в інтерв'ю, що під час спорудження космодрому ЦРУ намагалося переконати його у тому, що він спілкується з неземними цивілізаціями[5].
У 2007 році були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництві на його базі цивільного космодрому «Восточний»[6]. Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів[7]. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу[8].
Місто є батьківщиною Леоніда Гайдая.
Населення міста ред.
|
Згідно з переписом населення 1926 року, у Свободному мешкало 10 245 осіб, в тому числі українці — 16,6 %, росіяни — 74,8 %.
Відомі люди ред.
- Гайдай Леонід Іович (1923–1993) — радянський кінорежисер, сценарист, актор українсько-російського походження.
- Замковий Андрій Вікторович (нар. 1987) — російський боксер, олімпійський медаліст.
- Левенець Анатолій Варфоломійович (1933—1999) — український театральний художник.
- Немогай Олександр Сергійович (1956—2016) — український колабораціоніст із Росією, воєначальник терористичної організації ДНР.
- Шудря Катерина Петрівна (нар. 1934) — мистецтвознавець, доктор філософських наук.
Галерея ред.
-
Краєзнавчий музей -
Залізничний вокзал -
Меморіал Слави
Примітки ред.
- ↑ Алексей Волынец. Дальневосточная Украина. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ М. Андрусяк. ДЕРЖАВНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦІВ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ В 1917—1920 рр. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ Пак Б. Д. «Корейцы в Советской России 1917 — конец 30-х годов», стр. 73 — 93. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ Евгений Паршин. Мятеж корейцев в Свободном. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.forbes.ru/tekhnologii/tekhnika-i-biznes/244635-zvezdnye-starty-zachem-rossiya-stroit-novyi-kosmdrom-na-dalnem[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література ред.
- Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |