Абул Мансур Мірза Мухаммад Мукім Алі-хан, більш відомий як Сафдарджунг (гінді सफ़्दरजंग, урду صفدرجنگ‎) (бл. 1708 —5 жовтня 1754) — другий наваб Ауду від березня 1739 до жовтня 1754 року[1]. Був нащадком Кара Юсуфа з Кара-Коюнлу.

Сафдарджунг
гінді सफ़्दरजंग
урду صفدرجنگ
Сафдарджунг
Сафдарджунг
2-й Наваб Ауду
19 березня 1739 — 5 жовтня 1754 року
Попередник: Саадат Алі-хан I
Спадкоємець: Шуджа ад-Даула
 
Народження: 15 грудня 1708(1708-12-15)
Хорасан
Смерть: 5 жовтня 1754(1754-10-05)
Султанпур
Поховання: Гробниця Сафдарджанґа
Країна: Ауд
Релігія: Іслам
Рід: Нішапурі
Батько: Шаїста-хан
Діти: Шуджа ад-Даула

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

1739 року успадкував владу від свого прийомного батька (дядька по матері). Був здібним правителем. Він не лише зберіг контроль над Аудом, але й зумів допомогти послабленому Мухаммаду Шаху. Невдовзі він став губернатором Кашміру і провідною фігурою при Делійському дворі. В останні роки правління Мухаммада Шаха Сафдарджунг отримав повний контроль над управлінням імперією. Коли падишахом став Ахмад-шах Бахадур, Сафдарджунг зайняв посаду міністра Індостану. Окрім того, він отримав пост губернатора Аджмера. Утім невдовзі став жертвою дворових інтриг, в результаті яких 1753 року був звільнений та повернувся до Ауду[2].

Примітки ред.

  1. Princely States of India
  2. HISTORY OF AWADH (Oudh) a princely State of India by Hameed Akhtar Siddiqui. Архів оригіналу за 1 вересня 2001. Процитовано 6 червня 2017. 

Джерела ред.