Саут-Вімблдон (станція метро)

	Саут-Вімблдон
Транспортна мережа	Лондонський метрополітен
Названо на честь	South Wimbledond
Країна	Велика Британія
Адміністративна одиниця	Мертон
Історичне графство	Суррей[d]
Архітектор	Чарльз Голден
Архітектурний стиль	модерна архітектура і Ар Деко[d]
Дата офіційного відкриття	13 вересня 1926
Сусідня станція	Колліерс-Вуд і Морден
Обслуговується маршрутом	Північна лінія
Залізнична лінія	Північна лінія
Тарифна зона	London fare zone 3d і London fare zone 4d
Статус спадщини	реєстрова будівля II ступеняd
Стан використання	використовується[d]
Географічний код Великої Британії	TQ2582170023
	Саут-Вімблдон у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вімблдон.

Саут-Вімблдон (англ. South Wimbledon) — станція Північної лінії Лондонського метрополітену, що знаходиться в південно-західній частині міста. Станція розташована між станціями Кольєрс-вуд та Морден, на розі Мертон Хай-стріт (A238) і Морден-роуд (A219), на межі 3-ї та 4-ї тарифних зон. Пасажирообіг на 2017 рік — 4.87 млн. осіб^[3]

Координати: 51°24′54″ пн. ш. 0°11′31″ зх. д. / 51.41527500002777629° пн. ш. 0.192079000028° зх. д.

Історія ред.

Станція була відкрита 13 вересня 1926 р. як розширення лінії Морден на гілці метрополітену «City & South London Railway» на південь від Клепхем Комон . За початковим планом вона мала назву «Мертон Грув». Для географічної точності з 1928 року станція була показана як «Сауз Вімблдон(Мертон)» на карті метрополітену, та на вивісках платформ, хоча на будівлі станції залишалась без змін. З початку 1950-х рр. частина назви «Мертон» більше не використовувалась . Як і інші станції на розширенні лінії Морден, будівля «Сауз Вімблдон» була роботою архітектора Чарльза Голдена . Це були перші великі проекти Голдена для метрополітену. Він був обраний для цього, після того як, генеральний директор Лондонського товариства підземних електричних залізниць, Френк Пік, не схвалив дизайн архітектора Стенлі Хейпса . Модерністський дизайн станції, побудованої з магазину на кожну сторону, втілюється у вигляді дворівневої коробки, оздобленої зверху білим портландським каменем, і скляним екраном на передньому фасаді, що розділений колонами на три панелі. На крайніх колонах містяться тривимірні зображення логотипу лондонського метро. На центральній панелі екрану розташована його велика версія . Будівля станції внесена до списку історичних будівель Англії, та охороняється законом як особливо важлива.

«Саут-Вімблдон» є найпівденнішою станцією у лондонській системі метро, яка має платформи в тунелях, станція «Морден» знаходиться далі на південь, але вже на відкритому просторі, а не в тунелі).

Пересадки ред.

Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 57 , 93 , 131 , 152 , 219 , 470 та нічний маршрут N155.
Зупинка Морден-роуд Tramlink 3.

Послуги ред.

Попередня станція	Лінія			Наступна станція
Морден		Лондонське метро Північна лінія		Кольєрс-вуд

Примітки ред.

↑ ^а ^б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
↑ ^а ^б National Heritage List for England
d:Track:Q6973052
↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саут-Вімблдон (станція метро)

[[http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/_http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] а ^б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q15097084"_data-entity-id="Q6973052">National_Heritage_List_for_England<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6973052]]</div>-2] а ^б National Heritage List for England
d:Track:Q6973052

[3] COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.

[3]

[1]

[2]