Саро Урці (італ. Saro Urzì, справжнє ім'я — Розаріо Урці (італ. Rosario Urzì); 24 лютого 1913(19130224), Катанія, Королівство Італія — 1 листопада 1979(19791101), Сан-Джузеппе-Везув'яно, Італія) — італійський кіноактор.

Саро Урці
Народився 24 лютого 1913(1913-02-24)[1][2]
Катанія, Сицилія, Королівство Італія
Помер 1 листопада 1979(1979-11-01)[1][3] (66 років)
Сан-Джузеппе-Везув'яно, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Діяльність кінорежисер, актор
Роки діяльності з 1939
IMDb nm0882237
Нагороди та премії

CMNS: Саро Урці у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Сицилії, потім переїхав до Риму в пошуках щастя.

У 1949 році Саро Урці зустрів режисера П'єтро Джермі, який запропонував йому роль у фільмі «Іменем закону». За роль у цьому фільмі Урці було нагороджено кінопремією «Срібна стрічка» у номінації «Найкращий актор другого плану». Урці був улюбленим актором Джермі, вони разом працювали у таких кінокартинах як: «Шлях надії» (1950), «Залізниця» (1956), «Факти вбивства» (1959) і «Альфредо, Альфредо» (1972). Головна роль у відомому фільмі П'єтро Джермі «Спокушена і покинута» (1964) принесла йому нагороду за «Найкращу чоловічу роль» на 17-му Каннському кінофестивалі і ще одну «премію „Срібна стрічка“ як найкращому акторові» у 1965 році.

Також він грав Дона Камілло (персонажа з оповідання італійського письменника Джованніно Гуарескі) та у фільмах — «Осором диявола» (режисера Джона Г'юстона), «Хліб, любов і ревнощі» (режисера Луїджі Коменчіні), «Жінка з соломи» і «Хрещений батько» (режисера Френсіса Форда Копполи).

Фільмографія ред.


Примітки ред.

  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Filmportal.de — 2005.

Посилання ред.