Сама́рський ліс (Сама́рський бір[1]) — лісовий масив в Україні, в межах Новомосковського і Павлоградського районів Дніпропетровській області. Розташований переважно на лівому березі річки Самари. Простягається порівняно вузькою смугою вниз за течією Самари від впадіння в неї річки Вовчої до селищ Гвардійське і Черкаське.[2]

Самарський ліс
Самарський ліс ранньою весною
Самарський ліс ранньою весною
Самарський ліс ранньою весною
48°43′59″ пн. ш. 35°27′00″ сх. д. / 48.73333333002777579° пн. ш. 35.4500000000277779577118054° сх. д. / 48.73333333002777579; 35.4500000000277779577118054Координати: 48°43′59″ пн. ш. 35°27′00″ сх. д. / 48.73333333002777579° пн. ш. 35.4500000000277779577118054° сх. д. / 48.73333333002777579; 35.4500000000277779577118054
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Дніпропетровська область,
Новомосковський район,
Павлоградський район
Найближче місто Новомосковськ, Павлоград
Площа бл. 15000 га
Самарський ліс. Карта розташування: Дніпропетровська область
Самарський ліс
Самарський ліс (Дніпропетровська область)
Мапа

CMNS: Самарський ліс у Вікісховищі

Довжина лісового масиву — близько 30 км, ширина — до 6 км, площа — близько 15 000 га.

Опис ред.

Являє собою велику ділянку старого заплавного та аренного лісу, більша частина якого розташована в межах Самарської Луки. Зростають дуб, ясен, липа, клен, сосна, вільха. Ділянки природного соснового лісу вважаються найпівденнішим природним хвойним лісом на території Україні. Також на території лісу розташована природна діброва з віком дерев до 300 років.

На території лісу розташована велика кількість заливних (заплавних) озер, стариць, очеретяні і сфагнові болота. На розташованих посеред лісу піщаних пагорбах збереглися залишки ендемічного піщаного степу. Також цінність становлять ділянки на правому березі Самари, що поєднують байрачні ліси і залишки цілинного чорноземного степу, що зберігся в балках і ярах.

На території Самарського лісу також ростуть типово північні рослини — зозулинець болотний, любка дволиста тощо.

Ряд місцевих видів птахів — орел-могильник, орлан-білохвіст, змієїд, занесені в Червону книгу України.

Поблизу Самарського лісу розташовані два солончакові лимани — Солоний Лиман і Булахівський Лиман, а також численні солончакові заливні луки та болота, що служать притулком великій кількості птахів — куликів, гусей, журавлів, лебедів і чапель.

Поряд з лісом побудовані численні санаторії та турбази, на прилеглих лиманах споруджені грязелікарні.

На території лісу йде відновлення стародавнього святилища «Велесів пагорб».

Самарський ліс потрапив у перелік 7 містичних місць України 2015[3].

Нищення лісу ред.

З початку XXI століття після здобуття незалежності Україною і запровадження на її території пріоритету товарно-грошових відносин йде нещадне знищення Самарського лісу. [Архівовано 8 червня 2014 у Wayback Machine.] Вирубка, підпали та продаж деревини особливо активізувалися з 2009 по 2011 роки. [Архівовано 8 червня 2014 у Wayback Machine.]

На території Новомосковського військового лісгоспу 4 серпня 2010 року виникла пожежа, в якій за орієнтовними даними пошкоджено вогнем близько 550 га лісонасаджень. Протягом п'яти днів у приборканні пожежі було залучено 859 людей та 88 одиниць техніки, у тому числі авіація.

Спроби збереження лісу ред.

Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» від 21.09.2000 № 1989-III було встановлено в строки з 2005 по 2007 роки в межах Самарського лісу створити Національний природний парк «Самарський бір», який станом на 2013 рік не створено.

Примітки ред.

  1. Самарський бір під загрозою масової вирубки. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 грудня 2013.
  2. Самарський ліс на сайті проекту «Сім природних Чудес України ». Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 11 червня 2011.
  3. Бабич, Елена (14 червня 2015). 7 мистических мест в Украине. IVETTA (рос) . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.

Посилання ред.