Салаца
Салаца (латис. Salaca, лів. Salatsa) — річка на півночі Латвії, притока — Мазсалаца, витік річки у озері Буртніекс, довжина 95 км.
| Салаца | |
|---|---|
 | |
| 57°46′59″ пн. ш. 25°10′54″ сх. д. / 57.78330419814777485° пн. ш. 25.18169403078977808° сх. д. | |
| Витік | Буртніекс |
| • координати | 57°46′59″ пн. ш. 25°10′54″ сх. д. / 57.78330419814777485° пн. ш. 25.18169403078977808° сх. д. |
| Гирло | Ризька затока |
| • координати | 0°00′00″ пн. ш. 0°00′00″ сх. д. / 0.00000° пн. ш. 0.00000° сх. д. |
| Басейн | Salaca basind |
| Країни: | Латвія і Естонія |
| Регіон |
Лімбазький край Валмієрський край |
| Довжина | 98,9 км |
| Площа басейну: | 3421 км² |
| Середньорічний стік | 31,3 м³/с |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія ред.
Тече по Латвійській північній лісовій рівнині, переважно в межах Північновідземського біосферного заповідника. Річка протікає через три міста, Мазсалаца, Стайцеле і Салацгрива. Впадає в Ризьку затоку Балтійського моря в місті Салацгрива.
Салаца — прекрасне місце відпочинку; з переважно швидким потоком, багатьма піщаними скелями і печерами, річка гарно підходить для кількаденних походів на човні. Береги річки місцями скелясті, з червоного пісковика девонського періоду, а в околицях ростуть ліси.Найдовші природні печери Латвії - печери Даушені, довжиною понад 300 метрів розташовані на березі Салаци.[1]
Фауна ред.
Історія та культура ред.
У верхів'ях річки розташована неолітична стоянка, яка відома під назвою Ріннюкалнс, розкопки який велися з 1875 р[2] . Також верхів'я Салаци відоме поселеннями лівів, що існували до другої половини XIX століття[3] .
Популярними місцями для туризму є містечко Мазсалаца та музей в садибі Вальтенберґю.
Галерея ред.
-
Печера Енгелю (Ангелів) -
Чортова печера (Velna alas) -
Гвоздична скеля (Neļķu klints)
.JPG)
,_Salaca_river.JPG)
Примітки ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салаца |
- ↑ Daugeni Big cave (The Big X cave)
- ↑ Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1949—1958. (рос.)
- ↑ Ливы // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Посилання ред.
- Salis // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 215. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Латвії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Естонії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |