Сайрус Маккормік
Са́йрус Макко́рмік (англ. Cyrus Hall McCormick; нар. 15 лютого 1809 — 13 травня 1884) — американський промисловець, винахідник першої жниварки на кінній тязі, засновник компанії «McCormick Harvesting Machine Company», котра в 1902 році стала частиною компанії «International Harvester»[5].
| Сайрус Маккормік | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 лютого 1809[1][2] Бопрео |
| Помер |
13 травня 1884[1][2] (75 років) Чикаго, Іллінойс, США[3] ·інсульт |
| Поховання | Graceland Cemeteryd[4] |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Діяльність | винахідник, журналіст, підприємець, антивоєнний активіст, підприємець |
| Галузь | підприємець |
| Членство | Французька академія наук |
| Батько | Robert McCormickd |
| Брати, сестри | William Sanderson McCormickd і Leander J. McCormickd |
| У шлюбі з | Nancy Fowler McCormickd |
| Діти | Harold Fowler McCormickd, Cyrus Hall McCormick IId і Stanley Robert McCormickd |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
Винаходи й досягнення ред.
Сайрус був старшим із восьми дітей у сім'ї винахідника Роберта Маккорміка-молодшого (англ. Robert McCormick Jr.; 1780-1846) та Мері Енн Голл (англ. Mary Ann "Polly" Hall; 1780—1853).
Батько Сайруса Маккорміка протягом 28 років працював над проєктом жниварки на кінній тязі, який так і не зумів завершити. У 1830 році він передав кресленики своєму синові, Сайрусу, якому на той час виповнився 21 рік[6]. Сайрус Маккормік, внісши деякі зміни в конструкції, довів проєкт батька до завершення за півтора року, 1831 року продемонстрував жниварку в роботі, а в 1834 році отримав патент на цей винахід[7].
У 1840-і роки Сайрус Маккормік із сім'єю починає виробництво й продаж жниварок у ковальській майстерні на родинній фермі у Волнат Гроув (англ. Walnut Grove) у Вірджинії. Окрім того, Сайрус здійснює декілька поїздок Середнім Заходом країни, де демонструє свою жниварку й намагається укласти контракти з місцевими промисловцями. Проте до кінця 1846 року йому вдалося продати не більше 100 машин.
У 1847 перебрався до Чикаго, де разом з братом Ліндером заснував (1848) невелику компанію (англ. McCormick Harvesting Machine Company) з продажу сільськогосподарської техніки. Жниварка Маккорміка продавалася дуже добре за рахунок винахідливості братів у сфері маркетингових прийомів[6]. Брати заснували мережу невеликих представництв компанії із спеціально навченими продавцями, які демонстрували роботу жниварки в полі. За короткий час Сайрус зміг довести річне виробництво жниварок до 1500 штук. При цьому попит на його машини дедалі зростав.
Необхідність розширення виробництва змусила Маккорміка запросити в партнери мера Чикаго Вільяма Огдена. Під новою назвою «McCormick, Ogden&Co» при внеску Огдена у 25 000 $ підприємство подвоїло випуск продукції, що вже за рік дало змогу Маккорміку викупити назад долю Огдена за 50 000 $. Після цього «McCormick Harvesting Machine Company» стало виключно сімейним підприємством. Сайрус залучив до роботи своїх молодших братів. Поклавши на них налагоджене виробництво, він зосередився на розбудові системи збуту.
Патентні війни ред.
Окремим питанням в історії компанії є патентні війни Маккорміка. Окрім претензій інших винахідників, що не полишали спроб оскаржити пріоритет створення жниварки, сам Маккормік робив спроби «підім'яти» під себе перспективний ринок цих машин через продовження дії патенту. У 1848 році він подає заявку на продовження терміну дії патенту, але наштовхується на потужну протидію конкурентів, що подали протест у патентний комітет і протиставили його винаходу недавно запатентований винахід Оведа Хассі (англ. Obed Hussey). Судову тяжбу Маккормік програв[8]. У разі виграшу процесу він отримував би по 25$ з кожної випущеної жниварки, а це на той рік дало б йому 500 000 $, до того ж ринок сільськогосподарської техніки постійно зростав. Після успіхів у Європі Маккормік у 1859 та 1861 роках зробив ще дві невдалі спроби продовжити термін дії патенту. Остання спроба завершилась такою відповіддю голови патентного комітету: «Жниварка становить занадто велику цінність для нації, щоб її виробництво контролювала одна людина».
Велика чиказька пожежа 1871 року знищила завод Маккорміків. Страхову виплату в 100 000 $ Сайрус забрав собі, чим спричинив конфлікт з братом Ліндером. Ліндер за підтримки двох сестер спробував довести, що справжнім винахідником конструкції жниварки був їхній батько Роберт Маккормік, а Сайрусу він передав справу за умови, що прибуток буде ділитися поміж усіма його дітьми. Сайрусу допомогла дана під присягою на Біблії клятва його матері в тому, що жниварку винайшов її син Сайрус.
У 1876 році Сайрус Маккормік сконструював також снопов'язалку, що могла не лише косити збіжжя та вкладати покоси, але й одночасно в'язати його у снопи.
У 1884 році Сайрус Маккормік-старший помирає, а потужну компанію успадковує його син Сайрус Маккормік-молодший. Багато в чому саме завдяки його рекламній та пропагандистській кампанії у 1893 році ім'я Сайруса Маккорміка-старшого було внесене до списку тридцяти найбільших винахідників Америки. Брат Ліндер протестував проти цього, стверджуючи, що автором винаходу був їхній батько. Цю «справу» продовжив і його син, котрий виступав у 1909 році проти уведення Сайруса Маккорміка у фермерську залу слави, а в 1910 році опублікував книгу «Винахідник Роберт Маккормік».
Нагороди ред.
- Жниварка Маккорміка отримала чимало нагород і премій.
- Маккормік був обраний членом-кореспондентом Французької академії наук.
- Жниварка отримала Золоту медаль на Всесвітній виставці у Лондоні (1851).
- Ім'я Маккорміка представлене у залі слави досягнень американського підприємництва з 1975 року.
- Іменем Маккорміка названі місто й округ у штаті Південна Кароліна.
Примітки ред.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Wilson M. Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117516597 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Cyrus Hall McCormick. Wisconsin Historical Society. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 26 серпня 2007.
- ↑ а б Daniel, Gross; Forbes Magazine Staff (August 1997). Greatest Business Stories of All Time (вид. First). New York: John Wiley & Sons, Inc. с. 25. ISBN 0-471-19653-3.
- ↑ Cyrus H. McCormick US X8277 I1 Improvement in machines for reaping small grain. June 21, 1834.
- ↑ Follet L. Green, ed. (1912). Obed Hussey: Who, of All Inventors, Made Bread Cheap. The Rochester Herald publishing Company.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сайрус Маккормік |
- McCormick Reaper (англ.)
- Iles, George (1912), Leading American Inventors, New York: Henry Holt and Company, с. 276—314 (англ.)
- Миллионер от сохи (Сайрус Маккормик) на сайті «Все лица. Журнал успешных людей». (рос.)