Савка білоголова
| Савка білоголова | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець
 Самиця
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Oxyura leucocephala (Scopoli, 1769) | ||||||||||||||
 Ареал білоголової савки Гніздування Осіле проживання Зимування Шляхи міграції Випадкова поява Імовірне проживання | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Са́вка білоголова[1] (Oxyura leucocephala) — водоплавний птах родини качкових. Єдиний представник роду у фауні України. В Україні — нечисленний пролітний і зимуючий вид качок.
Опис ред.
Качка середнього розміру: довжина тіла становить близько 55 см, вага 720–900 г. Гарно плаває та пірнає. Шия коротка та товста, крила короткі, хвіст довгий, клиноподібний, птах тримає його піднятим вгору під кутом 45-90°. Забарвлення спини та крил іржаво-коричневе з дрібними чорними цятками, груди і черево сірувато-коричневі із сірими поперечними смугами. Хвіст і верхня частина шиї чорні. У самців під час шлюбного періоду голова біла з чорною потилицею, а дзьоб яскраво-блакитний. Поза шлюбним періодом забарвлення дзьоба темно-сіре.
Поширення ред.
Ареал савки включає степові зони Європи, Азії, а також північний захід Африки. Зимує на водоймах Північної та Західної Європи, Північної Африки та Західної Азії.
В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині XX століття гніздувався у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують в Азово-Чорноморському регіоні. Так, савку, чисельністю 30 особин, зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили 2 — 3 лютого 2013 року на півдні України, у Болгарії та Румунії[2].
Чисельність і причини її зміни ред.
Світова популяція на початку XX століття становила близько 100 000 особин, зараз скоротилась до 15 000, але останнім часом чисельність стабілізувалася і навіть зростає. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздуються на малих річках Північного Приазов'я. Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стоку річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби. Критичною загрозою для савки у Європі вважається гібридизація з американською савкою Oxyura jamaicensis. Останній вид був акліматизовний у Великій Британії, звідки поширився в інші європейські країни.
Особливості біології ред.
Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах із заростями очерету й плесами, у морських затоках, лиманах. Гнізда влаштовує на сплавинах очерету на віддалі 0,15—5 м від плеса, звичайно поруч з колоніями мартинів і чорних крячків. Самка відкладає 4-7 яєць. Пташенята виводкового типу, вилуплюються у червні, стають на крило у серпні. Савка живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними.
Охорона ред.
Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Вид включено до Європейського Червоного списку, Додатку І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів; Червоної книги України (1994, 2009) (статус — зникаючий). В Україні охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі.
На честь цього птаха названо астероїд 8971 Леукоцефала.
Література ред.
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
Джерела ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ В Україну повернулася савка
Посилання ред.
- Лисенко В. І. Савка // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 415.
- Савка в Червоній книзі України