Сава Доброплодний
Сава Доброплодний (болг. Сава Хаджиилиев – Доброплодни; нар. 3 грудня 1820, Сливен — пом. 19 квітня 1894, Софія) — провідний болгарський освітній і культурний діяч.
| Сава Доброплодний | |
|---|---|
| болг. Сава Хаджиилиев – Доброплодни | |
 | |
| Народився |
3 грудня 1820 Сливен, Османська імперія[1][2] |
| Помер |
19 квітня 1894 (73 роки) Софія, Болгарія |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Діяльність | освітній і культурний діяч |
| Галузь | освіта[d][3], творче та професійне письмоd[3], постановкаd[3] і перекладацтво[d][3] |
| Alma mater |
Сливенське училище Грецьке духовно-педагогічне училище |
| Знання мов | болгарська[3] |
| Мати | Hadzhi Trendafilad |
| У шлюбі з | Mariya Dobroplodnad |
| Діти | Q99660124? |
Біографія ред.
Народився 3 грудня 1820 року в місті Сливен. Навчався в Сливенському училищі і в Константинополі (нині Стамбул, Туреччина), в Грецькому духовно-педагогічному училищі, де за успіхи в навчанні був прозваний «Евкарпідіс». Після закінчення курсу був учителем в Котелі. Там проживав в той час і Раковський (1821-1867), разом з яким вони будували плани про звільнення вітчизни, за що потрапили до в'язниці. Після виходу із в'язниці Доброплодний надрукував (1846) перший свій твір «Ігіономія».
Був учителем майже у всіх великих болгарських містах і скрізь агітував проти турецького панування, за що знову піддався переслідуванню і змушений був рятуватися втечею до Відня. Працював професором давньогрецької мови в Карловацькій вищій школі. У 1856 році повернувся до Болгарії та в якості вчителя став знову об'їжджати болгарські міста, всюди ведучи таємну агітацію.
Був одним з видних діячів греко-болгарської церковної схизми (1860-1872), в розпалі якої, як депутат міста Сілістри, невідлучно проживав в Константинополі (1870) і вів запеклу боротьбу проти зловживань фанаріотів (грецької еліти в Османській імперії), знайомлячи з ними і європейську публіку статтями в різних європейських газетах і журналах.
За звільнення Болгарії від османського ярма (1878) протягом кількох років був окружним училищним інспектором. У 1887 році відновив своє видання — «Нова Болгарська Бджола».
Джерела ред.
- САВА ДОБРОПЛОДНИ, регионална библиотека Сливен
- снимка на Сава Доброплодни
- Добрева, В. Българската възрожденска комедия. София. УИ «Св. Климент Охридски», 2011
- ↑ http://www.bulgariancoastalproperties.com/Bulgarian-Regions.php?parentid=2
- ↑ http://reglibsliven.iradeum.com/patron/sdpatron_en.htm
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database