Сабіно Арана
Сабі́н Ара́на Ґої́рі (баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri; або, як він писав, Arana ta Goiri'taŕ Sabin) 26 січня 1865, Абандо— 25 листопада 1903, Сукаррієта)— баскський письменник. Засновник Баскської націоналістичної партії, батько баскського націоналізму.
| Сабіно Арана | ||||
|---|---|---|---|---|
| баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri | |||
| Народився |
25 січня 1865[1][2][3] Більбао, Країна Басків, Іспанія | |||
| Помер |
25 листопада 1903[1][2][3] (38 років) Сукаррієта, Busturialdead, Біская, Країна Басків, Іспанія ·Аддісонова хвороба | |||
| Поховання | Сукаррієта | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Іспанія | |||
| Діяльність | політик, письменник, журналіст, будитель, політичний активіст | |||
| Сфера роботи | політика[4], ідеологія[4], активізм[4], Баскська література[4] і баскська мова[4] | |||
| Партія | Баскська націоналістична партія | |||
| Конфесія | католицтво | |||
| Батько | Santiago Aranad | |||
| Родичі | Vicente de Aranad | |||
| Брати, сестри | Paulina Arana Goirid і Luis Aranad | |||
| У шлюбі з | Nikolasa Atxika-Allended | |||
|
| ||||
 Сабіно Арана у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Його звинуватили в державній зраді за спробу надіслати телеграму президенту Теодору Рузвельту, в якій він похвалив США за допомогу Кубі в здобутті незалежності від Іспанії. Помер у 38-річному віці через Аддісонову хворобу, на яку занедужав у в'язниці. Під кінець життя відійшов від ідеології націоналізму.
Життєпис ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (січень 2018) |
Народився у невеликому поселенні Абандо в передмісті Більбао. Його батько був знатним судновласником Сантьяґо де Арана і Ансотеґі. Сабін був наймолодшим у родині, шостою дитиною. Решта дітей, у порядку віку, були Лузіла (1845-1893), Франціска (1847-1922), Йоан (1851-1882), Пауліна (1859-1921) і Луїс (1862-1951). Сабін підтримував тісні стосунки зі своїм старшим братом Луїсом протягом усього життя.
Сабін народився в будинку своїх батьків в Абандо; однак ця будівля була знесена франкістами, сьогодні на тому ж місці знаходиться будинок-музей.
Батько Сабіно був палким прихильником карлізму та одним з головних спонсорів військових формувань традиціоналістів під час Другої карлістської війни (1872—1876). Розгром карлістів обернувся для нього не лише фінансовою катастрофою, але й став психологічним та емоційним ударом, якого він так і не зміг перенести. З 1876 року він упав у глибоку депресію, що межувала з психозом, і 1883 року помер.
1876 року 11-річний Сабін вступив до єзуїтського колегіуму-інтернату в Урдуньї, де провів 5 років свого життя[5]. Сабін мав слабке здоров'я і коли 1881 року він захворів туберкульозом, це мало не коштувало йому життя.
Після смерті батька 1883 року родина Арани переїхала до Барселони, аби Сабіно зміг здобути університетську освіту в м'якому середземному кліматі[6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ González, Manuel Revuelta (1984). La Compañía de Jesús en la España contemporánea (ісп.). Universidad Pontificia Comillas. ISBN 978-84-85281-52-7.
- ↑ Ledesma, José Luis (20 травня 2019). La historiografía y los frentes populares en Francia y España: una mirada comparada. Historia y Política: Ideas, Procesos y Movimientos Sociales. № 41. с. 33—61. doi:10.18042/hp.41.02. ISSN 1575-0361. Процитовано 24 січня 2024.
Посилання ред.
- Sabino Arana. Euskomedia.org (ісп.)