Саара Куугонгельва-Амадхіла (нім. Saara Kuugongelwa; нар. 12 жовтня 1967, Овамболенд, Південно-Західна Африка) — намібійський політичний і державний діяч. Прем'єр-міністр Намібії з 21 березня 2015[2].

Саара Куугонгельва
англ. Saara Kuugongelwa
Ім'я при народженні Saara Kuugongelwa
Народилася 12 жовтня 1967(1967-10-12) (56 років)
Okahaod, Омусаті, Намібія
Країна  Намібія
Діяльність політична діячка, економістка
Alma mater Університет Лінкольна і Koidu Girls Secondary Schoold
Посада Прем'єр-міністр Намібії[1] і Member of the National Assembly of Namibiad
Партія СВАПО

Біографія ред.

Саара Куугонгельва народилася в 1967 році у Південно-Західній Африці (нинішня Намібія). З 1980 року жила і навчалася в Сьєра-Леоне, де вступила в партію СВАПО. В 1987 році переїхала до Філадельфії (США), де отримала фінансово-економічну освіту в університеті.

В 1994 році Саара повернулася на батьківщину в незалежну Намібію; перший президент країни Сем Нуйома запросив її в уряд, який очолював Хаге Гейнгоб. З 1995 року протягом 10 років очолювала міністерство планування Намібії. З весни 2005 року протягом 10 років очолювала міністерство фінансів країни[3].

Наприкінці 2014 року Гейнгоб (голова уряду Намібії) обраний новим президентом Намібії[4]. Він запропонував Саарі очолити новий уряд. Після деяких роздумів вона дала згоду і в березні 2015 року її кандидатура затверджена парламентом[5]. 21 березня уряд Намібії приведено до присяги.

Факти ред.

  • Саару Куугонгельва стала наймолодшим прем'єр-міністром країни за весь час її незалежності.
  • Саару Куугонгельва — перша і поки єдина жінка прем'єр-міністр Намібії.

Примітки ред.

  1. Ministers PAs - OPM - GRN Portal
  2. Emotional transition.[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Намібія вкладає 120,8 млн. доларів в газовий проект Куду. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  4. Top 3 Parties: National Assembly — National. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2019.
  5. У Намібії призначений новий голова уряду. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.