Рязановський Микола Валентинович
Микола Валентинович Рязановський (рос. Николай Валентинович Рязановский — 21 грудня 1923, Харбін — 14 травня 2011 Окленд, Каліфорнія) — визначний американський історик-славіст, професор Каліфорнійського університету, релігійний діяч російської еміграції в США.
| Рязановський Микола Валентинович | |
|---|---|
| Народився |
21 грудня 1923[1] Харбін, Eastern Provinces Special Regiond, Бейянський урядd[2][3] |
| Помер |
14 травня 2011[4][1] (87 років) Окленд, Каліфорнія, США[5] |
| Місце проживання | Окленд |
| Країна |
 США |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater |
Гарвардський університет Орегонський університет Колледж Святого Іоанна |
| Галузь | історія[6] |
| Заклад | Університет Каліфорнії (Берклі) |
| Вчителі | Карпович Михайло Михайловичd |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук[7] |
| Батько | Рязановський Валентин Олександровичd |
| Мати | Ніна Федорова |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в еміграції, в родині видного російського правознавця, історика і культуролога Валентина Олександровича Рязановського (1884—1968) та його дружини — письменниці Антоніни Рязановської. В 1938 приїхав з батьками до США. Історичну освіту (ступінь бакалавра) одержав в 1942 в Університеті Орегону. В 1943 одержав американське громадянство. В 1943—1945 роках брав участь у другій світовій війні — був фронтовим розвідником армії США під час Арденнської операції на Західному фронті.
В 1946 демобілізувався в чині лейтенанта і продовжив освіту — здобув ступінь магістра в Гарвардському університеті (1947). Там само в аспірантурі був учнем М. М. Карповича. Захистив дисертацію (Ph.D.) в Оксфордському університеті (1949), тема — російське Слов'янофільство XIX століття. Повернувшись до США, став професором історичного факультету Університету штату Айова, де викладав 8 років.
З 1957 г. професор європейської історії Університету Каліфорнії у Берклі.
Наукові праці в галузі російської історії — від Київської Русі (X століття) і до кінця XX століття. Центр його наукових інтересів — епоха царювання Миколи I-го та історія інтелігенції XIX століття.
По його підручнику «Історія Росії», (перше видання вийшло у світ в 1963 році, потім багаторазово перевидавалось) вчилось не одне покоління американських студентів.
Наукова та громадська діяльність ред.
- Президент Американської Асоціації сприяння слов'янським дослідженням (1973—1977)
- член Американської академії мистецтв і наук (з 1987)
- піклувальник Національної ради з радянських та східноєвропейських досліджень
- тісно співпрацював з Вищим Духовним Союзом в Берклі, був одним із засновників його Православного інституту ім. патріарха Афінагора І, член інститутської ради (1986—2005)
Нагороди та премії ред.
- медаль «Бронзова Зірка» (за участь у війні).
- 1993 — премія «За видатний вклад в слов'янські дослідження» Американської Асоціації сприяння слов'янським дослідженням.
- гранти фундацій Фулбрайта та Гугенхайма.
Вибрані наукові праці ред.
- Russia and the West in the Teaching of the Slavophils. — Harvard, 1952. 244 p.
- Nicholas I and the Official Nationality in Russia. — University of California, 1959. 296 p.
- A History of Russia. — New York, 1963. 711 p.
- The Emergence Of Eurasianism, «California Slavic Studies» 4 (1967)
- The Teaching of Charles Fourier. — University of California, 1969. 256 p.
- A Parting of Ways. Government and the Educated People in Russia 1801—1855, Oxford 1976.
Сім'я ред.
- брат: Олександр Валентинович Рязановський (нар.1928) — професор історії Пенсильванського та Гарвардського університетів, фахівець з історії Київської Русі та середньовічного книгознавства.
- дружина: Арлене Рязановська (народжена Шлегель).
- діти: Джон, Ніколас, Марія.
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://iseees.berkeley.edu/nriasanovsky
- ↑ http://senate.universityofcalifornia.edu/nicholasriasanovsky.html
- ↑ http://www.legacy.com/obituaries/sfgate/obituary.aspx?n=Nicholas-Riasanovsky&pid=151112604
- ↑ https://web.archive.org/web/20170728080853/http://history.berkeley.edu/sites/default/files/NEWSLETTER_2012_0.pdf
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ NNDB — 2002.