Руут Тармо (ест. Ruut Tarmo; *26 квітня 1896(18960426), Тарту — †28 січня 1967, Таллінн)[1] — естонський театральний та кіноактор, театральний режисер, чия творча діяльність тривала більше п'яти десятиліть.

Руут Тармо
ест. Ruut Tarmo
Народився 26 квітня 1896(1896-04-26)
Тарту
Помер 28 січня 1967(1967-01-28) (70 років)
Таллінн
Поховання Метсакальмісту
Країна  Естонія
 Російська імперія
Діяльність театральний та кіноактор
режисер
Заклад Ванемуйне
Роки активності з 1912
У шлюбі з Mari Möldred
Нагороди
IMDb ID 0850530

Ранні роки ред.

Руут Тармо, справжнє ім'я Харальд Рудольф Кляйн, народився в Тарту в 1896[2] та почав свою кар'єру на сцені рідного міста в 1912. В 1914 році він приєднався до відомого театру Ванемуіне і згодом виступав на найбільших світових сценах (прийнамні двічі він з'являвся на сцені Лондонського театру разом із співвітчизником Антсом Есколою[3]), а також на сцені Естонської Національної опери та Естонського драматичного театру. В 1927 році він дебютував у кіно фільмі, сценаристами якого виступили Аскелла Лутс та Теодор Лутс, — німа драма «Молоді орли» (Noored kotkad), який зображує боротьбу естонських солдатів у війні за незалежність Естонії 1918–1920 років.

Арешт ред.

Після вторгнення та анексії Естонії в роки Другої світової війни Радянським Союзом, Тармо був заарештований радянською владою, разом з багатьма іншими представниками творчої еліти та інтелігенції, наприклад, його дружиною актрисою Марі Мьольдре та автором Геіті Талвіком, та був запроторений до в'язниці.[4] Після звільнення йому було заборонено брати участь у культурному житті аж до смерті Йосипа Сталіна.[4] Після того як заборону було знято, Тармо повернувся на театральну та кіно сцени. В 1955 році він знявся у першому фільмі після заборони — комедійна стрічка з короткою назвою «Värav nr. 2», режисера Олега Лентсіуса.

Смерть та спадщина ред.

Тармо залишався популярним театральним та кіноактором аж до самої смерті в Таллінні в 1967 році. В 1971 році, його дружина написала посмертну біографію актора «Руут Тармо», виданою «Eesti Raamat» в Таллінні.[5] В 2010 році п'єса з назвою «Марі та Руут» була поставлена в Театрі Естонської драми, де змальовано життя Тармо та його дружини Марі Мьольдре протягом часу ув'язнення актора.[6]

Нагороди і звання ред.

  • Заслужений артист Естонської РСР (1959)[7]
  • Народний артист Естонської РСР (1966)[7]

Примітки ред.

  1. Parve, Ralf R. Nädala juubilar: Ruut Tarmo 110 26 April 2006. Kesknädal. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 1 червня 2015. 
  2. Parve, Ralf R. Nädala juubilar: Ruut Tarmo 110 26 квітня 2006. Kesknädal. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 1 червня 2015. 
  3. SIRP: Näitleja on ajastu lühikroonika 8 серпня 2008[недоступне посилання з червня 2019]
  4. а б Museum of Occupations. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 1 червня 2015. 
  5. Open Library. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 1 червня 2015. 
  6. Eesti Päevaleht
  7. а б Cinema Theatre.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.