Руйнування

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Руйнува́ння або Дестру́кція[1] (англ. destruction, англ. break-down; нім. Zerstörung f) — дія або процес за значенням дієслова «руйнувати», тобто пошкодження і ламання чогось, перетворення в руїни[2]. Наприклад, руйнування гірських порід під дією води та вітру.

Руйнування споруди як процес
руйнування як наслідок
Зразок металевого матеріалу після в'язкого руйнування в умовах розтягу
Крихке руйнування скла

Руйнування — стан або наслідок процесу пошкодження і ламання чогось[2]. Наприклад, землетрус спричинив значні руйнування.

  • Деструкція (мистецтво) — процес порушення чи руйнування структури у творах мистецтва; наприклад, руйнування структури вірша.
  • Деструкціядеконструкція в архітектурі.
  • Деструкція склоподібного тіла — помутніння волокон склоподібного тіла ока
  • Деструкція (біологія) — руйнування, розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів
  • Деструкція (токсикологія) — процес руйнування структури біологічного матеріалу, унаслідок якого в деструктаті ще залишаються незруйнованими деякі складові частини білкових та інших фізіологічно важливих речовин.

У техніці та фізиці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. О. Соболь. Деструкція // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  2. а б «Руйнування» в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 8, С. 898.
  3. а б в ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.

Джерела ред.

  • Механика разрушения и прочность материалов: Справочное пособие: В 4-х т. /Под ред. В. В. Панасюка. — К.: Наукова думка, 1988. — т.1. — 488с.; 1988. — т.2. — 620 с.; 1988. — т. 3. — 436 с.; 1990. — т.4.- 680 с.