Рудницький Іван-Теодор

український правник, військовик, громадський діяч

Іва́н-Теодо́р Рудни́цький (20 лютого 1887, Бедриківці3 березня 1951, Гекстер, Німеччина) — український галицький громадський і військовий діяч, родом з-під Заліщиків на Тернопільщині. Доктор права (1925).

Рудницький Іван-Теодор
Народився 20 лютого 1886(1886-02-20)
Бедриківці
Помер 3 березня 1951(1951-03-03) (65 років)
Гекстер, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Діяльність військовослужбовець, адвокат, громадський активіст
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов українська
Нагороди
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)

Життєпис ред.

Закінчив Львівський університет 1908 року. Працював нотаріусом у Бережанах.

Під час І-ї світової воював на італійському фронті, командант скорострільної сотні.[1]

Діяч таємного Військового Комітету у Львові, який підготував перебрання влади від австрійської адміністрації у листопаді 1918 в Галичині, особисто перебрав командування корпусу у Львові. Сотник УГА військовий відпоручник диктатора Євгена Петрушевича у Відні, згодом у Празі (одночасно керівник УВО в Чехо-Словаччині). Деякий час член проводу УВО, 1925 вийшов з її лав.

Після повернення до Галичини 1927 адвокат у Львові, діяч УСДП, член керівних органів. Під час німецької окупації — діяч Українського Допомогового Комітету. 1944 року емігрував до Німеччини.

Помер у Гекстері (Німеччина). Його син — Леонід Рудницький — філолог, діяч української спільноти США.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Петро Гуцал, Б. Пиндус. Рудницький Іван Теодор Діонісійович… С. 206

Джерела та література ред.

Література ред.