Яків Кузьмич Руденко (22 жовтня 1911(19111022), село Кизияр, тепер у складі міста Мелітополя Запорізької області — ?) — український радянський партійний діяч, інженер, завідувач відділу оборонної промисловості ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради Кримської АРСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 5—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1971 р. Член ЦК КПУ в 1971—1976 р.

Руденко Яків Кузьмич
Народився 22 жовтня 1911(1911-10-22) (112 років)
село Кизияр, тепер у складі міста Мелітополя Запорізької області
Національність українець
Діяльність державний діяч
Військове звання майор
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія ред.

Народився в родині робітника-залізничника, вихідця із селян Чернігівської губернії.

Трудову діяльність розпочав у 1927 році учнем Мелітопольського залізничного фабрично-заводського училища, яке закінчив у 1930 році, здобувши спеціальність слюсаря-механіка з ремонту паровозів. Працював інструктором слюсарної справи Мелітопольської фабрично-заводської семирічної школи № 2 і одночасно вчився на вечірньому робітничому факультеті.

У 1931—1936 роках — студент моторно-будівного факультету Харківського авіаційного інституту.

У 1936—1954 роках — інженер-конструктор авіаційного заводу в Кримській АРСР, начальник цеху, головний інженер та директор низки оборонних заводів СРСР.

Член ВКП(б) з 1937 року.

У 1938 році обирався депутатом Верховної Ради Кримської АРСР 1-го скликання та заступником голови Верховної Ради Кримської АРСР (до 4 лютого 1941 року).

У серпні 1940 — жовтні 1941 року — директор авіаційного заводу № 30 селища Іваньково Калінінської області РРФСР.

З 1947 року працював головним інженером, головою технічної ради Київського авіаційного заводу № 473, директором якого був Шелест Петро Юхимович.

У листопаді 1954—1955 роках — 1-й секретар Жовтневого районного комітету КПУ міста Києва.

У 1955 — січні 1958 року — секретар Київського міського комітету КПУ.

У січні 1958 — 1974 року — завідувач відділу оборонної промисловості ЦК КПУ.

З 1974 року — на пенсії в місті Києві.

Звання ред.

  • військовий інженер 3-го рангу
  • майор

Нагороди ред.

Посилання ред.