Вікіпедія

Ромуальд Міллер

польський архітектор

Ромуальд Міллер (Romuald Miller, 9 січня 1882, Лодзь — 29 липня 1945, Отвоцьк) — польський архітектор. Відомий також як публіцист і політик.

Ромуальд Міллер
Народження 9 січня 1882(1882-01-09)
Смерть 29 липня 1945(1945-07-29) (63 роки)
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна
(підданство)		  Республіка Польща
Діяльність архітектор
Нагороди
орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня
Брати, сестри Jan Nepomucen Millerd
CMNS: Ромуальд Міллер у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 9 січня 1882 в Лодзі в сім'ї Ромуальда Міллера, залізничника і Флорентини з Матисків. Мав брата Станіслава.[1] Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але 1908 року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від 1907 року був повітовим інженером у Пйотркові. Переїхав до Лодзі, де 1909 року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14.[2]

1918 року переїхав до Варшави[2], де працював в архітектурній секції Варшавської залізничної дирекції. Був одним із двох заступників голови відділу — Броніслава Рогойського (другий заступник Юзеф Волкановський, співробітники Емілія Гіжова і Владислав Квапішевський). Після смерті Рогойського в березні 1921 року очолив секцію.[3]

Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання в Петербурзі. 1902 року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.[4] Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві 4—5 травня 1934 року.[5]

Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві (1931)[6], на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі (1932)[7], другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків (1933)[8], проектів будинку управління митниці у Гдині (1934)[9].

Помер 29 липня 1945 в Отвоцьку. Похований на Алеї заслужених Повонзківського цвинтаря у Варшаві.[10] Президіум Крайової народної ради за поданням Демократичної партії 11 липня 1946 року відзначив Ромуальда Міллера посмертно Хрестом Грюнвальда II ступеня за конспіративну діяльність під час окупації.[11]

Роботи ред.

  • Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.[2]
  • Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.[12]
  • Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства Юзефа Кабана.[13]
  • Офіцерське казино у Рембертові. 1923 рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського 1930 року.[14]
  • Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. 1931).[15]
  • Дитячий шпиталь на вулиці Литовській у Варшаві (1933—1934).[2]
  • «Дім залізничників» у Львові на нинішній вулиці Федьковича, 54/56. Споруджував у 1929–1937 роках Генрик Заремба[16].
  • Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.[17]
Статті
  • Miller R. Dom Związku Zawodowego Pracowników Kolejowych Rzeczypospolitej Polskiej // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 6.
  • Miller R. W walce o program // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 7.
  • Miller R. Przybylski Cz. Na marginesie projektów przyszłego statutu ogólnopolskiej organizacji architektonicznej. — 1932. — № 11.
  • Miller R. Referat o stronie konstrukcyjnej domków jednorodzinnych na wystawie «Tani dom własny» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2.
  • Miller R. Do źródeł plastyki i architektury // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3.
  • Miller R. Narodziny nowego snoba // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 6.
  • Miller R. [2-gi konkurs architektoniczny B.G.K. ] // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2.
  • Miller R. Izby // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4.
  • Miller R. Sprawa Placu Marszałka Józefa Piłsudskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 7.
  • Miller R. «Patria» — pensjonat Kiepury w Krynicy projektu arch. B. Pniewskiego // Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 1.

Примітки ред.

  1. ↑ Gadomski B. Miller Romuald // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk : Zakład nar. im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1976. — T. XXI/2, zesz. 89. — S. 227. — ISBN 83-86301-84-8.
  2. ↑ а б в г Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 130. — ISBN 978-83-61253-44-0.
  3. ↑ Dudkowski M. Odbudowa dworców Kolei WarszawskoWiedeńskiej i linii Warszawsko-Kaliskiej po I wojnie światowej: Pruszków – Grodzisk Mazowiecki – Żyrardów – Radziwiłłów oraz Teresin/Szymanów // Ochrona Zabytków. — 2015. — № 1. — S. 80. — ISSN 0029-8247.
  4. ↑ Нёман. — № 7—12. — 1990. — С. 94.
  5. ↑ Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — №  4. — S. 127—128.
  6. ↑ Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 219.
  7. ↑ Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 5. — S. 154.
  8. ↑ Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2. — S. 38.
  9. ↑ Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 6. — S. 188.
  10. ↑ Łoza S. Miller Romuald // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 344.
  11. ↑ Monitor Polski. — 7 listopada 1946. — № 34. — Poz. 286.
  12. ↑ Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
  13. ↑ Gliński W. Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne. — 2015. — № T. 24, № 2. — S. 53. — ISSN 1231—1634.
  14. ↑ Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo.  — 1923.  — № 10—12. — S. 336—338.
  15. ↑ Woźnicki S. Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 11. — S. 377—378.
  16. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 544. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  17. ↑ Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 6. — ISSN 0239-3549.

Джерела ред.

  • Miller Romuald // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 329.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ромуальд_Міллер&oldid=41700310