Рогір ван дер Вейден (нід. Rogier van der Weyden, справжнє ім'я Роже де ла Пастюр (нід. Roger de la Pasture) 1399/1400, Турне — 18 червня, 1464, Брюссель) — відомий нідерландський художник першої половини XV століття, французького походження. Малював портрети, релігійні образи, завдяки яким і увійшов до історії мистецтва.

Рогір ван дер Вейден
нід. Rogier van der Weyden
Гравер Домінік Лампсоніус, посмертний портрет, «Рогір ван дер Вейден», 1572 р.
При народженні фр. Roger de le Pasture
Народження 1400(1400)
Турне
Смерть 18 червня 1464(1464-06-18)
  Брюссель
Поховання Брюссельський собор
Національність француз
Країна Нідерланди Нідерланди
Жанр біблійні композиції, портрети
Навчання Робер Кампен
Діяльність художник, ілюстратор рукописів, архітектурний кресляр
Напрямок готика, раннє відродження
Вплив Робер Кампен, Ян ван Ейк
Вплив на художників Іспанії, Німеччини, Франції
Вчитель Робер Кампен[1]
Відомі учні Ганс Мемлінг[1]
Твори Мадонна з немовлям, Поклоніння волхвів, Розп'яття, оплакування Христа, Святий Іво, Євангеліст Лука малює Мадонну.
Роботи в колекції Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[2], Королівські музеї витончених мистецтв[3], Королівський музей витончених мистецтв, KBR, M Leuvend, Фламандська художня колекціяd, Мауріцгейс, Museum Godshuis Belled, Музей Галуста Гюльбенкяна, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Галерея Уффіці, Берлінська картинна галерея, Музей історії мистецтв, Національна галерея, Гантінгтонська бібліотека, Галерея Сабауда, Музей мистецтв Філадельфії, Баварські державні колекції картинd, Музей образотворчих мистецтв, Музей витончених мистецтв, Ермітаж, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Національна галерея Ірландії, Британський музей, Смітсонівський музей американського мистецтва[4], Музей фюрера, музей Пікардіїd, Королівський корнуольський музейd, Зібрання Баррелаd, Музей ордену святого Іванаd, Courtauld Galleryd і Musée des Beaux-Arts de Caend

CMNS: Рогір ван дер Вейден у Вікісховищі

Біографія ред.

Ремісниче походження ред.

Походить з родини різьбяра по дереву. В різних джерелах подаються різні факти. Батько Анрі де ла Пастюр мав майстерню, де виготовляли ножі. Скоріше за все аби вижити, брались за різні роботи, що і відбилось у плутанині. Прізвище «Пастюр» французьке, в перекладі «пасовисько». Зміст буде збережений і в нідерландському прізвищі «Вейден», котре він узяв пізніше.

Точних відомостей про ранні роки і навчання не збережено, хоча твори доводять, що добре опанував богословські науки і, можливо, навчався в університеті. З 1426 року його називали у документах «майстер Роже», що свідчить про досягнутий значний соціальний щабель особи. Відсутність точних свідоцтв про навчання породила припущення, що він як художник почав у 26–27 років.

Одруження та зміна імені ред.

 
Рогір ван дер Вейден. «Жіночий портрет», Берлін
 
Рогір ван дер Вейден, Св. Іван та Богородиця перед розп'яттям, ліва частина релігійного образу-диптиха з Розп'яттям, Музей мистецтв Філадельфії, США.
 
Рогір ван дер Вейден. Свята бесіда або «Мадонна Медічі», 1457 р, Штеделівський художній інститут, Франкфурт-на-Майні, Німеччина.

Французьке ім'я Роже де ла Пастюр змінив на нідерландське Рогір ван дер Вейден, під яким і увійшов в історію. З датою одруження знову плутанина (за іншими даними одружився 1426 року.) Здається, дата 1426 р. більш правдива, бо 1426 року помер його батько. Молодик отримав батьківський спадок і міг одружитися на власний розсуд, не рахуючись з батьківською волею.

У 1435 р. (?) узяв шлюб з жінкою з міста Брюссель Елізабет Гоффард, де й оселився. Елізабет — донька заможного володаря майстерні взуття, тому Роже отримав за дружиною непоганий посаг. В родині було четверо дітей : Корнеліс, Маргарита, Пітер, Ян. Донька Маргарита рано померла. Один із синів стане ченцем ( Корнеліс ), Пітер став художником, Ян обрав фах ювеліра.

Став членом гільдії художників міста Брюссель, отримав славу як талановитий майстер та збагатився. Серед його замовників та заможних покровителів — місцеві та італійські купці, аристократи, придворні герцога Филипа Доброго. З джерел відомо, що працював за замовленнями монастирів та міського магістрату — розписи в ратуші (не збереглися).

Роже та Робер Кампен ред.

Серед вчителів називають художника на ім'я Робер Кампен, найзначніший з майстрів, що теж працював в місті Турне. Ранні твори обох майстрів мають значні спільні риси, що надзвичайно заплутує атрибуції. До того ж, за середньовічною вимогою, обидва не ставили підписів на своїх творах.

Робер Кампен, одружений на той час, мав позашлюбний зв'язок з якоюсь жінкою. Про це зробили донос і майстра покарали судом, як церковне покарання — один рік каятя і відвідин святих місць. Майстер зачинив майстерню і відбув у паломництво. Покарання голови майстерні не могло пройти непоміченим повз уяву Рогіра і вплинуло на його досить обережну поведінку. Про нього не збережено жодної згадки про штраф, суд або примусове паломництво як церковне покарання.

Італійська подорож ред.

Рогір ван дер Вейден серед тих, хто здійснив у 1450 р. прощу до Італії, тоді вже відомої своїми художниками з Флоренції та Риму. П'ятидесятирічний на той час художник прибув туди як паломник, а не учень, хоча вивчати роботи і знахідки інших художників він не припиняв.

Про митця з Нідерландів залишив схвальний відгук Микола Кузанський. Сам Рогір більше цікавився італійськими майстрами консервативного напрямку, серед яких — Фра Анжеліко, Джентілє да Фабріано. І сам Рогір, і майстри його оточення в Нідерландах довго ще перебували в полоні настанов пізньої європейської готики. Найсміливішим як художник та здатним суперничати з майстрами Італії, Рогір ван дер Вейден був у портретному жанрі. Серед його італійських замовників - аристократ Франческо д'Єсте.

Останні роки ред.

Останні роки майстра пройшли в Брюсселі, де той мав майстерню і учнів.

Поховання художника відбулося в церкві св. Гудули в місті Брюссель.

Його послідовником або учнем вважають і художника на ім'я Ганс Мемлінг, хоча обдарування останнього менш героїчне за характером. Твори Рогіра ван дер Вейдена ще за життя вважали зразками і часто копіювали. Впливи його образів відчутні в творах художників тогочасної Франції, Німеччини, Іспанії.

Посмертна слава ред.

Наприкінці XV та на початку XVI століття майстри Італії досягли усіх можливих вершин в мистецтві, що спричинило зневажливе ставлення до представників пізньої готичної манери.

Уславленого нідерландського майстра забули до XX століття. Але художні авторитети у 20 столітті були переглянуті і змінені. Серед призабутих майстрів поряд з Мікеланджело, Джорджоне, Тиціаном, Веронезе опинились і Рогір ван дер Вейден, і Сандро Боттічеллі, і Андреа дель Кастаньйо.

Творчий спадок художника ред.

Як для майстра, що жив і працював в 1-й половині XV століття, до XX століття збереглося багато творів художника, значно більше, ніж від сучасників Робера Кампена, Яна ван Ейка, Грюневальда тощо. Наявність навіть однієї картини Рогіра ван дер Вейдена значно підвищує мистецьку вартість кожної національної музейної збірки, не кажучи вже про портрети його пензля. Останні - вважають найкращими зразками портретів XV століття.

 
Ісуса знімають з хреста (Рогір), Національний музей Прадо, Мадрид

Найвідоміші твори ред.

 
Рогір ван дер Вейден. «Поховання Христа», 1450 р. Галерея Уффіці, Флоренція

Релігійні твори ред.

Малюнки Рогіра ван дер Вейдена ред.

 
Композиція до «Зняття з хреста», бл. 1460 р., Лувр, Париж


Джерела ред.

  • Johannes Jahn. Museum der Bildenden Künste. Leipzig. E. A. Seemann, 1961.
  • Гос. Эрмитаж, западноевропейская живопись, каталог 2, Л, «Искусство», 1981. (рос.)
  • Гершензон-Чегодаева Н. М. «Нидерландский портрет XV в». М., 1972 (рос.)
  • Никулин Н. Н. «Нидерландская живопись 15-16 веков в Єрмитаже» (рос.)
  • Никулин Н. Н. «Рогир ван дер Вейден. Лука, рисующий Мадонну». М.; Л., 1964 (рос.)

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.