Республіка Мінерва

Республіка Мінерва віртуальна держава Прапор Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Республіка Мінерва

Республіка Мінерва — віртуальна лібертаріанська держава, проголошена на рифі Мінерва у 1972 році. Її засновник —американський мільйонер литовського походження Майкл Олівер.

Історія «заснування»

Історія Республіки Мінерва почалася в той момент, коли Майкл Олівер з двома приятелями, що були членами англо-американської організації з вивчення океану, подорожуючи на яхті по південній частині Тихого океану, відкрили кораловий риф. Цей риф — кількасот кілометрів південніше архіпелагу Фіджі і островів Тонга — не був позначений на жодній карті. Причина може критися в тому, що двічі на добу риф повністю ховається під водою. І всі колишні дослідники проходили — в буквальному сенсі — повз нього. Той факт, що риф існує не цілу добу, не завадив першовідкривачам проголосити цей риф вільною і незалежною «Республікою Мінерва».

Передбачалося, що нову державу буде засновано на лібертаріанських принципах: «без податків, допомоги, субсидій та будь-яких інших форм економічного інтервенціонізму», а основними формами доходу її жителів стануть рибальство, туризм, реєстрація іноземних транспортних суден і легка промисловість.

У 1971 році з Австралії прибули баржі з піском, на двох рифах було створено штучний острів, що дозволило розпочати будівництво міста під назвою Сі-Сіті (англ. Sea City — Морське місто). На спорудження острова було витрачено 200 тисяч доларів США.

19 січня 1972 року Республіка Мінерва проголосила незалежність, а вже у лютому її тимчасовим президентом був обраний Морріс «Бад» С. Девіс — колишній інженер-розробник фірми «Роквелл», який проживав у Каліфорнії. Держава отримала власний прапор, гімн і валюту — долар Мінерви (в 1973 викарбувана єдина монета).

Після акту проголошення незалежності, засновники держави звернулися до деяких великих концернів (в основному до таких, яким навіть податкові оази, на кшталт Ліхтенштейну та Панами, здаються занадто дорогими) з пропозицією розміщення — само собою, на папері — своїх штаб-квартир на території Мінерви. При цьому гарантувалися мінімальні податки.

Слід зазначити, що Морріс «Бад» С. Девіс, крім усього іншого, — відомий архітектор, а територія «Республіки Мінерва» повинна була послужити йому фундаментом для будівництва «міста майбутнього» — міста-платформи на палях. Про свої проекти Девіс випустив кілька книг і зняв фільм. Але все залишалося мріями — не було території, яка б підходила. Звістка про все це, звичайно, не могла не досягти вух Тубо IV - короля полінезійського королівства Тонга на однойменному архіпелазі.

«Конфлікт з Тонга»

Держава Тонга 24 лютого 1972 року оголосила рифи і прилеглу до них акваторію своїми. 15 червня 1972 року Тауфа'ахау Тупоу IV король Тонга зробив відповідну заяву в тонганській урядовій газеті.

ДЕКЛАРАЦІЯ
Його Величність Король Тауфаахау Тупоу IV справжнім проголошує: Оскільки рифи, відомі як Риф Північна Мінерва і Риф Південна Мінерва, протягом довгого часу слугували місцем рибного промислу для народу Тонга і давно розглядаються як приналежні Королівству Тонга, ми створюємо на цих рифах острівні одиниці, відомі як Телекі Токелау і Телекі Тонга; після цього доцільно підтвердили права Королівства Тонга на ці острови — з цих причин ми підтверджуємо і проголошуємо, що острови, скелі, рифи, узбережжя і води в радіусі дванадцяти миль (19.31 км) від островів є частиною нашого Королівства Тонга.

Після цього король на поромі «Olovaha» (десантного корабля в складі тонганських ВМС тоді не було) разом зі взводом королівської гвардії, членами Кабінету міністрів і представниками церкви прибув на Мінерву. Пором послідовно підійшов до північного і південного рифів, незалежність республіки була фактично ліквідована, на острові був знятий прапор Мінерви і встановлений прапор Тонга, в той час як сам король залишався на борту порома. Атоли отримали назви Telekitonga і Telekitokelau. Примітно, що, крім зазначених вище осіб, до атолу прибула група рибалок, які, незважаючи на неділю (за законами королівства в цей день заборонена робота), за особистим дозволом короля провели рибну ловлю, таким чином «позначивши» господарську діяльність тонгайців в цих водах. У вересні Південнотихоокеанський форум визнав приєднання рифів до Тонга. У 1973 році Майкл Олівер «зняв» з посади президента Девіса.

Спроба відновити «незалежність»

У 1982 році Девіс з групою американців знову спробував створити незалежну державу на Мінерві, але через 3 тижні вони були знову видворені відділенням королівської морської піхоти в Тонга. Попри це Девіс продовжує вважати себе президентом Мінерви. Група осіб, що називає себе «урядом у вигнанні», вважає Мінерву «князівством», ненаслідуванною конституційною монархією.

Конфлікт з Фіджі

Належність рифів державі Тонга визнана не всіма. У листопаді 2005 році про свої посягання на Мінерву також заявила сусідня Республіка Фіджі. Це сталося після встановлення ВМС Тонга на одному з атолів автоматичного маяка. 10 червня 2011 року два сторожових катери Тонга — Savea і Pangai витіснили фіджійський сторожовий катер з лагуни одного з рифів Мінерва, і відновили там зруйнований фіджійцями маяк. Після цього патрульні кораблі флотилії здійснюють постійний моніторинг територіальних вод в районі атолів Telekitonga і Telekitokelau. «Уряд у вигнанні» також засудив дії Фіджі, проте і надалі відмовлявся визнавати суверенітет Тонга над островами.

Цікаві факти

• У багатьох джерелах пором «Olovaha» згадується як королівська яхта.
• «Конфлікт» з республікою Мінерва став однією з причин, з яких королівство Тонга почало модернізацію власних збройних сил, зокрема, створення військово-морських сил.

Галерея

• 
  Рифи Мінерва, вид з космосу
• 
  Висадка на рифи
• 
  Один з рифів у листопаді 2003 року
• 
  Зразок монети Мінерви номіналом 35 доларів.