Реліктова холодна пляма
Реліктова холодна пляма або Супервойд Ерідана (англ. CMB Cold Spot або англ. Eridanus Supervoid) — ділянка в сузір'ї Ерідан із незвичайно низьким мікрохвильовим випромінюванням та великими розмірами порівняно з очікуваними властивостями реліктового випромінювання. Її розмір становить 1,8 на 3 млрд св. років.
Реліктова холодна пляма приблизно на 70 мкК холодніша, ніж середня температура реліктового випромінювання (близько 2,7 К), в той час як середні коливання температури останнього складають всього 18 мкК[1].
Супервойд Ерідана може являти собою найбільший у Всесвіті войд — ділянку простору, вільного від галактик, квазарів, їхніх скупчень і зір.
Відкриття та значущість ред.
В даних супутника WMAP (Wilkinson Microwave Anisotropy Probe) за перший рік його спостережень, було знайдено, що регіон неба в сузір'ї Ерідана є холоднішим ніж оточуюча поверхня[2].Згодом, використовуючи дані, зібрані WMAP протягом 3 років, було оцінено статистичну значущість такого великого прохолодного регіону. Імовірність виявлення такого великого від'ємного збурення принаймні така ж висока як у гаусовому випадковому полі збурень Gaussian була оцінена всього в 1.85%[3]. Таким чином, здається малоймовірним, але не неможливим, що холодна пляма була створена стандартним механізмом квантової флуктуації під час космологічної інфляції, який у більшості інфляційних моделей породжує статистику Гауса. Холодна пляма також може бути сигналом негаусівських первісних флуктуацій, як зазначено в посиланнях вище.
Деякі автори ставлять під сумнів статистичну значущість цієї холодної плями[4].
У 2013 році космічний апарат Планк також спостерігав цю холодну пляму мікрохвильового реліктового фону[5]у подібному значущому інтервалі, відкидаючи можливість бути спричиненим систематичною помилкою місії WMAP.
Інші причини утворення, поза первинними флуктуаціями ред.
Холодна пляма є частиною так званої «космологічної осі зла» - таких неоднорідностей у великомасштабному розподілі матерії, що є малоймовірними для генерації первинними збуреннями[6]. Вчені пропонують інші версії, як могла б утворитись така велике негативне збурення, як ця холодна пляма, серед яких: космічні текстури, паралельний всесвіт та наявність супервойду між Землею та областю на сфері останнього розсіяння і відповідно вплив інтегрального ефекту Сакса-Вольфа.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Wright, E.L. (2004). Theoretical Overview of Cosmic Microwave Background Anisotropy. У W. L. Freedman (ред.). Measuring and Modeling the Universe. Carnegie Observatories Astrophysics Series. Cambridge University Press. с. 291. arXiv:astro-ph/0305591. ISBN 0-521-75576-X.
- ↑ Cruz, M.; Martinez-Gonzalez, E.; Vielva, P.; Cayon, L. (2005). Detection of a non-Gaussian Spot in WMAP. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 356 (1): 29—40. arXiv:astro-ph/0405341. Bibcode:2005MNRAS.356...29C. doi:10.1111/j.1365-2966.2004.08419.x.
- ↑ Cruz, M.; Cayon, L.; Martinez-Gonzalez, E.; Vielva, P.; Jin, J. (2007). The non-Gaussian Cold Spot in the 3-year WMAP data. The Astrophysical Journal. 655 (1): 11—20. arXiv:astro-ph/0603859. Bibcode:2007ApJ...655...11C. doi:10.1086/509703. S2CID 121935762.
- ↑ Zhang, Ray; Huterer, Dragan (2010). Disks in the sky: A reassessment of the WMAP "cold spot". Astroparticle Physics. 33 (2): 69. arXiv:0908.3988. Bibcode:2010APh....33...69Z. CiteSeerX 10.1.1.249.6944. doi:10.1016/j.astropartphys.2009.11.005. S2CID 5552896.
- ↑ Ade, P. A. R. та ін. (2013). Planck 2013 results. XXIII. Isotropy and statistics of the CMB. Astronomy & Astrophysics. 571: A23. arXiv:1303.5083. Bibcode:2014A&A...571A..23P. doi:10.1051/0004-6361/201321534. S2CID 13037411.
{{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр|collaboration=(довідка) - ↑ Milligan on March 22, 2006 10:31 PM. WMAP: The Cosmic Axis of Evil – EGAD. Blog.lib.umn.edu. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 11 травня 2014.