Редиска (Raphanus sativus var. radicula Pers.) — однорічна або дворічна коренеплідна городня рослина з родини хрестоцвітих.

Редиска
Червона редиска
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Редька (Raphanus)
Вид:
Підвид:
Редиска (R. r. subsp. sativus)
Триноміальна назва
Raphanus raphanistrum subsp. sativus
(L.) Domin
Синоніми
  • Raphanus sativus L.
Вікісховище: Raphanus sativus

Застосування ред.

В їжу вживають коренеплоди, які містять вуглеводи, білкові речовини, мінеральні солі, вітаміни (С, В1, В2, РР) тощо.

Різновиди редиски ред.

 
Редиска

За походженням розрізняють європейську, японську та китайську групи сортів.

За вегетаційним періодом розрізняють:

  • Однорічна. Така рослина дає плоди і насіння в рік висіву.
  • Дворічна. Рослина дає коренеплід у рік висіву, а насіння лише наступного.

За методом посіву розрізняють парникові та грядкові (відкритого ґрунту).

Форма коренеплода може бути від плоско-округлої до веретеноподібної.

Колір коренеплодів може бути рожевим, білим, червоним, жовтим, фіолетовим.

Сорти редиски[1] ред.

Сорти для відкритого ґрунту
• Базис • Білосніжка • Богиня • Вайт Брекфаст • Герда • Дабел F1 • Джолі • Добриня • Дует • Дунганська 12/8 • Ера • Еспресо F1 • Ілка • Кампус • Карбона • Кармен • Кармеса • Катруся • Кларія • Краковянка • Крімсон • Ксеня • Лада • Лінда • Льодяна бурулька • Люцинка • Марта • Міла • Мондіал РЗ F1 • Новиред • Опус • Пікнік • Покер • Рання червона • Ребел • Рова • Рондар F1 • Ронділ • Рубін • Рудольф • Саксонія • Селеста • Сілезія • Снєжка • Сора • Сора • Спарта • Тарзан • Фараон • Фортуна F1 • Французький сніданок • Френчпоп • Хельро • Червона з білим кінчиком • Червоний гігант • Шахрі • Ясочка

Сорти для закритого ґрунту
• Катруся • Фанал • Черкаська теплична

Основні хвороби, які лікує редиска[джерело?]:

  • звичайна застуда;
  • гіпертонія;
  • радикуліт;
  • невралгія;
  • атеросклероз;
  • зайва вага;
  • порушення роботи шлунка.

Харчова цінність ред.

Харчова цінність кореня редиски[2]
Харчова цінність 100 г (3,5 унції)
Енергія 66 кДж (16 ккал)
Вуглеводи 3,40 г
* Цукри 1,86 г
* Харчові волокна 1,6 г
Жири 0,10 г
Білок 0,68 г
Тіамін (Vit. B 1) 0,012 мг (1%)
Рибофлавін (Vit. B 2) 0,039 мг (3%)
Нікотинова кислота (Vit. B 3) 0,254 мг (2%)
Пантотенова кислота (В 5) 0,165 мг (3%)
Вітамін B 6 0,071 мг (5%)
Фолієва кислота (Vit. B 9) 25 мкг (6%)
Вітамін С 14,8 мг (25%)
Кальцій 25 мг (3%)
Залізо 0,34 мг (3%)
Магній 10 мг (3%)
Фосфор 20 мг (3%)
Калій 233 мг (5%)
Цинк 0,28 мг (3%)

Цікаві факти ред.

30 листопада 2023 року, на борту МКС, вперше в історії, зібрано свіжу редиску, яку було вирощено в космосі. Це відкрило нові можливості для виробництва харчових продуктів в умовах мікрогравітації для забезпечення майбутніх довгострокових місій на Місяць і Марс. Космічний редис вирощували на установці під назвою Advanced Plant Habitat (APH). NASA опублікувало сповільнену зйомку зростання редису всередині плантації APH протягом 27 днів[3].

Примітки ред.

  1. Аграрний сектор України. Редиска. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 27 липня 2011. 
  2. NUTRIENT DATA LABORATORY Search the USDA National Nutrient Database for Standard Reference. Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 27 липня 2011. 
  3. На МКС вперше в історії зібрали редиску, вирощену в космосі. // Автор: Микола Шелудько. 10.12.2023

Посилання ред.