Ревішин Олександр Петрович

Олекса́ндр Петро́вич Реві́шин (11 грудня 1870 — † 10 червня (старим стилем) 1920), генерал-майор, генеральний хорунжий Армії Української Держави.

Олександр Петрович Ревішин
 Генерал-майор,
генерал-хорунжий Армії Української Держави
Загальна інформація
Народження 11 грудня 1870(1870-12-11)
Харківська губернія
Смерть 10 червня 1920(1920-06-10) (49 років)
?
Громадянство  Гетьманат
Alma Mater Миколаївське кавалерійське училищеd
Військова служба
Приналежність  Гетьманат
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Громадянська війна в Росії
Командування
начальник 3-ї кінної дивізії та Особливого корпусу Української Держави
Нагороди та відзнаки
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Життєпис ред.

Народився 11 грудня 1870 в сім'ї дворян в Харківській губернії. 1889 закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, по тому Миколаївське кінне училище в 1891 та академію Генштабу у 1904. Штаб-офіцер для доручень штабу 9-го армійського корпусу Маньчжурської армії, учасник російсько-японської війни 1904—1905, старший ад'ютант штабу 2-ї козачої дивізії в Кам'янці-Подільському, викладач Тверського кінного училища.

У роках І світової війни — начальник штабу 2-го кінного корпусу Південно-Західного фронту, начальник 9-ї кінної дивізії, генерал-майор. Нагороджений Георгіївською зброєю (1915). 1915 — начальник штабу 16-ї кавалерійської дивізії, 1916-17 — командир Кримського кінного полку. Начальник штабу 9-ї кавалерійської дивізії з липня 1917, з вересня — начальник штабу 2-го кавалерійського корпусу.

В українській армії з 1917, начальник пішої дивізії, за Гетьманату — начальник 3-ї кінної дивізії та Особливого корпусу, адміністративного управління Генштабу.

З початку 1919 — у Добровольчій армії, інспектор формування чеченських частин, командир Чеченської кінної дивізії. З 1920 — у Російській армії генерала Врангеля в Криму, командир групи військ особливого призначення, командир 3-ї кінної дивізії.

Біля Мелітополя (під Ново-Михайлівкою, де був штаб його дивізії, захоплений у полон будьонівцями в травні 1920, і розстріляний в штабі Кінної армії 10 червня.

Джерела ред.

  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
  • Ревішин Олександр Петрович. (рос.) // grwar.ruРосійська імператорська армія в Першій світовій війні.