Реверсі

настільна гра для двох на спеціальній дошці 8 на 8 клітин

Реверсі (інша назва —отелло) — настільна гра для двох на спеціальній дошці 8 на 8 клітин.

У грі використовуються 64 фішки, пофарбовані з різних сторін в контрастні кольори, наприклад, в білий і чорний.

Правила ред.

Для гри використовують квадратну дошку розміром 8 × 8 клітин (всі клітини можуть бути одного кольору) і 64 спеціальні фішки, пофарбовані з різних сторін у контрастні кольори, наприклад, в білий та чорний. Клітини дошки пронумеровані від верхнього лівого кута: вертикалі — латинськими літерами, горизонталі — цифрами (власне кажучи, можна використовувати й шахівницю). Один з гравців грає білими, другий — чорними. Роблячи хід, гравець ставить фішку на клітку дошки «своїм» кольором вгору.

На початку гри в центр дошки виставляються 4 фішки: чорні на d5 та e4, білі на d4 та e5.

  • Перший хід роблять чорні. Далі гравці ходять за чергою.
  • Роблячи хід, гравець повинен поставити свою фішку на одну з клітин дошки таким чином, щоб між цією поставленою фішкою та однієї з наявних уже на дошці фішок його кольору знаходився безперервний ряд фішок суперника, горизонтальний, вертикальний або діагональний (іншими словами, щоб безперервний ряд фішок суперника виявився «Закритий» фішками гравця з обох сторін). Всі фішки суперника, що потрапляють в «закритий» при цьому ряд, перевертаються на інший бік (змінюють колір) і вже належать гравцю, що цей хід виконував.
  • Якщо внаслідок одного ходу «закривається» одночасно більш ніж один ряд фішок супротивника, то перевертаються всі фішки, які опинилися у всіх «закритих» рядах.<, наприклад, на ілюстрації при ході чорнихd3перекинуться фішкиd4іe4-->
  • Гравець має право вибирати будь-який з можливих для нього ходів. якщо гравець має можливі ходи, він не може відмовитися від ходу. Якщо гравець не має допустимих ходів, то хід переходить до суперника.
  • Гра припиняється, коли на дошку виставлені всі фішки або коли жоден з гравців не може зробити ходу. Після закінчення гри проводиться підрахунок фішок кожного кольору, і гравець, чиїх фішок на дошці розташовано більше, оголошується переможцем. У разі однакової кількості фішок зараховується нічия.

Основи стратегії ред.

Реверсі є стратегічною грою, схожою з шашками та шахами. Так само як і в шахах, прийнято розділяти партію на три частини: дебют (початок), мітельшпіль (середина гри) і ендшпіль (кінцівка). Однак, на відміну від шахів, кількість можливих дебютів тут набагато менша, і всі вони легко запам'ятовуються. Все більш-менш серйозні гравці знають дебюти на 5-6 ходів наперед, щоб уникнути заздалегідь програшних ходів на даній стадії. Міттельшпиль, мабуть, є «найвільнішою», але й складною частиною гри, коли становище можна або зміцнити, або змінити на свою користь. Попри це, багато, здавалося б програних в мітельшпілі партій набувають нових якостей при вступі в кінцеву стадію гри — ендшпіль. Золоте правило кінцівки — не поспішати та рахувати. Рахувати потрібно ті фішки, які додаються до кінцевого результату гри. Кількість кінцевих позицій залежить від того, з якого ходу починати рахувати, і саме тому комп'ютери грають набагато краще людей — вони в змозі прорахувати всі можливі варіанти (їх, за комп'ютерними мірками, небагато) та завжди вибирають той, при якому комп'ютер захоплює більше фішок ніж людина.

Існує достатньо багато різних стратегій гри в реверсі[1], і вибір визначається рівнем підготовки та нахилами гравця. Найпростішим для новачків може бути захоплення кутових клітин дошки, які згодом уже неможливо «перефарбувати» в інший колір, і послідовне захоплення дошки у напрямку центру. Більш просунутою тактикою вважається обмеження можливих ходів суперник: створюється позиція, в якій суперник вимушений робити ходи, які влаштовують гравця, і гра проходить в зручному для гравця руслі. Зазвичай, більшість японських майстрів вирізняється саме цією, відшліфованою до нюансів, тактикою. Ще більш просунутою є тактика «темпів» (англ. temp), яку можна охарактеризувати правилом «відбери у противника його найвигідніші ходи і зроби їх своїми». Ця стратегія вимагає, однак, надзвичайно сильного «відчуття позиції».

Але зрештою, попри наявність розроблених стратегічних принципів, найважливішим компонентом успіху є досвід. Тільки досвід дає стабільність, з якою приходить відчуття розуміння гри та її тонкощів.

Познайомитися докладніше зі стратегією та тактикою гри можна за книгою Брайана Роуза «Отелло: хвилина щоб вивчити... все життя щоб вдосконалитись».[2]

Історія ред.

Гра була винайдена у Великій Британії 1880 року та користувалася великою популярністю, але згодом була забута. Відродили її в Японії, де вона 1971 року під назвою отелло знову стала популярною. З 1977 року регулярно проходять чемпіонати світу з реверсі.

Чемпіонати світу ред.

Рік Місце проведення Чемпіон світу Країна Команда Срібний призер Країна
1977 Монте-Карло Sylvain Perez   Франція Michel Rengot Blanchard   Франція
1978 Нью-Йорк Hidenori Maruoka   Японія Carol Jacobs   США
1979 Рим Hiroshi Inoue   Японія Jonathan Cerf   США
1980 Лондон Jonathan Cerf   США Takuya Mimura   Японія
1981 Брюссель Hidenori Maruoka   Японія Brian Rose   США
1982 Стокгольм Kunihiko Tanida   Японія David Shaman   США
1983 Париж Ken'Ichi Ishii   Японія Imre Leader   Велика Британія
1984 Мельбурн Paul Ralle   Франція Ryoichi Taniguchi   Японія
1985 Афіни Masaki Takizawa   Японія Paolo Ghirardato   Італія
1986 Токіо Hideshi Tamenori   Японія Paul Ralle   Франція
1987 Мілан Ken'Ichi Ishii   Японія   США Paul Ralle   Франція
1988 Париж Hideshi Tamenori   Японія   Велика Британія Graham Brightwell   Велика Британія
1989 Варшава Hideshi Tamenori   Японія   Велика Британія Graham Brightwell   Велика Британія
1990 Стокгольм Hideshi Tamenori   Японія   Франція Didier Piau   Франція
1991 Нью-Йорк Shigeru Kaneda   Японія   США Paul Ralle   Франція
1992 Барселона Marc Tastet   Франція   Велика Британія David Shaman   Велика Британія
1993 Лондон David Shaman   США   США Emmanuel Caspard   Франція
1994 Париж Masaki Takizawa   Японія   Франція Karsten Feldborg   Данія
1995 Мельбурн Hideshi Tamenori   Японія   США David Shaman   США
1996 Токіо Takeshi Murakami   Японія   Велика Британія Stephane Nicolet   Франція
1997 Афіни Makoto Suekuni   Японія   Велика Британія Graham Brightwell   Велика Британія
1998 Барселона Takeshi Murakami   Японія   Франція Emmanuel Caspard   Франція
1999 Мілан David Shaman   Нідерланди   Японія Tetsuya Nakajima   Японія
2000 Копенгаген Takeshi Murakami   Японія   США Brian Rose   США
2001 Нью-Йорк Brian Rose   США   США Raphael Schreiber   США
2002 Амстердам David Shaman   Нідерланди   США Ben Seeley   США
2003 Стокгольм Ben Seeley   США   Японія Makoto Suekuni   Японія
2004 Лондон Ben Seeley   США   США Makoto Suekuni   Японія
2005 Рейк'явік Hideshi Tamenori   Японія   Японія Kwangwook Lee   Південна Корея
2006 Міто Hideshi Tamenori   Японія   Японія Makoto Suekuni   Сінгапур
2007 Афіни Kenta Tominaga   Японія   Японія Tetsuya Nakajima   Японія
2008 Осло Michele Borassi   Італія   Італія Tamaki Miyaoka   Японія
2009 Гент Yusuki Takanashi   Японія   Японія Matthias Berg   Німеччина
2010 Рим Yusuki Takanashi   Японія   Японія Michele Borassi   Італія
2011 Ньюарк Hiroki Nobukawa   Японія   Японія Piyanat Aunchulee   Таїланд
2012 Леуварден Yusuke Takanashi   Японія   Японія Kazuki Okamoto   Японія
2013 Стокгольм Kazuki Okamoto   Японія   Японія Piyanat Aunchulee   Таїланд
2014 Бангкок Makoto Suekuni   Японія   Японія Ben Seeley   США
2015 Кембрідж Yusuke Takanashi   Японія   Японія Makoto Suekuni   Японія
2016 Міто Piyanat Aunchulee   Таїланд   Японія Yan Song   КНР
2017 Гент Yusuke Takanashi   Японія   Японія Akihiro Takahashi   Японія
2018 Прага Keisuke Fukuchi   Японія   Японія Piyanat Aunchulee   Таїланд

Реверсі та комп'ютери ред.

 
Комп'ютерна версія Реверсі— «Iagno» з набору ігор GNOME Games

нині випущено багато комп'ютерних програм для гри в реверсі, у тому числі і для гри в режимі онлайн. для комп'ютера ця гра є достатньо простою і хороші програми без особливих зусиль обіграють навіть чемпіонів серед людей. Така сила досягається на цьому етапі розвитку техніки алгоритмом альфа-бета відсікання, з використанням великої бази даних партій, що вже відбулись[3].

У грі існує близько 1028 позицій, і близько 1058 можливих партій.

Варіанти реверсі ред.

Реверсі n × n ред.

Існують варіанти реверсі з розміром поля 10  × 10 та більше. Вони не відрізняються від звичайних нічим, крім розміру поля.


антиреверсі ред.

Відрізняється лише тим, що при підбитті підсумків гри виграє той, у кого фішок менше.

Реверсі з чорною дірою ред.

Відрізняється лише тим, що одна з клітин дошки (випадково вибирається на початку гри) позначається як «чорна діра». При цьому на неї не можна зробити хід, і фішки з одного боку такої клітини не можуть захопити фішки з іншого.

Комп'ютерні ігри ред.

Комп'ютерні програми реверсі вже з середини 1990-х років грають набагато сильніше ніж люди. Програма Logistello 1997 року обіграла чемпіона світу Такесі Муракамі 6: 0.[4]

Подібно до багатьох ігор, реверсі достатньо поширені в Інтернеті. Однак, відсутність «культового» статусу, дозволяє наштовхнутися в онлайні на гравців світового рівня (так, наприклад, багато сильні російські отеллісти, включаючи учасників чемпіонатів світу, грають на сайті гамблер.ру, а семиразовий чемпіон світу, видатний майстер гри Хідесі Таменорі досі грає на www.playok.com під ніком becky2002jan). Практично всі ігрові портали, що поважають себе, мають розділ реверсі, однак внаслідок того, що комп'ютери грають набагато краще ніж люди, в Інтернеті вважається за доцільне грати лише бліци (зазвичай до двох хвилин на кожного гравця).

Примітки ред.

  1. Опис отелло і основних стратегічних концепцій (en)
  2. A Minute to Learn… A Lifetime to Master. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  3. Стюарт Рассел, Питер Норвиг — Искусственный интеллект. Современный подход [2-е издание, 2007, Вильямс], c. 241, 266
  4. Константин Кноп. Рукотворный разум [Архівовано 12 січня 2011 у Wayback Machine.] Компьютерра № 21, 25 мая 1999

Посилання ред.


Ігри реверсі проти комп'ютера (online)
Комп'ютерні реалізації