Вікіпедія

Рауль Дюфі

французький художник

Рауль Дюфі ( фр. Raoul Dufy 3 червня, 1877, Гавр — 23 березня, 1953, Форкалькьє) — французький художник першої половини 20 ст., гравер, художник книг і часописів, кераміст, сценограф.

Рауль Дюфі
Raoul Dufy

При народженні Raoul Dufy
Народження 3 червня 1877(1877-06-03)
Гавр
Смерть 23 березня 1953(1953-03-23) (75 років)
  Форкалькьє
(ревматоїдний артрит і крововилив)
Поховання Monastère de Cimiezd
Національність француз
Країна Франція Франція
Жанр пейзаж, марина, килимоткацтво, сценографія
Навчання Муніципальна художня школа (Гавр),
Діяльність художник, дизайнер, графік, літограф, рисувальник, художник по текстилю, кераміст
Напрямок фовізм
Роки творчості 1893 — 1952
Вчитель Charles Lhuillierd
Відомі учні Siri Rathsmand
Працівник Музей сучасної історії (Париж)[1]
Член Національний комітет французької гравюриd
Твори La Fée Électricitéd[2]
У шлюбі з Émilienne Dufyd
Брати, сестри Jean Dufyd
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Design Museum Gentd, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd, Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв, Singer Larend, Saarland Museumd, Художній музей Базеля, Santa Barbara Museum of Artd, Shimane Art Museumd, Художній музей Мілвокі, Galleria d'arte moderna di Milanod, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Художній музей Джорджіїd, Художній музей Сієтла, Художній музей Сент-Луїса, Рінглінг музей, Pola Museum of Artd, Fred Jones Jr. Museum of Artd, McMaster Museum of Artd, Центр Жоржа Помпіду, Fondation Bembergd, Художній музей Вірджинії, San Diego Museum of Artd, Манчестерська художня галереяd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Memorial Art Galleryd, Wriston Art Center Galleriesd, musée Albert-Andréd, Державна галерея мистецтв (Штутгарт)d, Балтиморський музей мистецтв, musée des Beaux-Arts de Valenced, Flint Institute of Artsd, University of Iowa Stanley Museum of Artd, Musée de l'Abbayed, Музей Унтерлінден, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Musée des Beaux-Arts de Caend, Hiroshima Museum of Artd, Музей Фабра, Національний музей сучасного мистецтва, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Phillips Collectiond, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Міський музей (Амстердам)[4][5], Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей образотворчих мистецтв, Фонд Барнса, Національна галерея, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Королівські музеї витончених мистецтв[6], Національний музей образотворчого мистецтва[7], Музей ван Аббе[8], Berkeley Art Museum and Pacific Film Archived, Гетеборзький художній музей, MuMa Museum of modern art André Malrauxd, McNay Art Museumd, Гарвардський художній музей, Musée des beaux-arts de Lièged, Музей Фіцвільяма, Museum van Bommel van Damd, Musée Hyacinthe-Rigaudd, Детройтський інститут мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Allen Memorial Art Museumd, Художня галерея Вінніпега, The Museum of Modern Art, Gunmad, Rhode Island School of Design Museumd, Rosengart Collectiond, Художній музей Фогга[d], Musée d'Art moderne et d'Art contemporaind, Стара національна галерея, Mougins Museum of Classical Artd, Museum Barberinid, Нова національна галерея, Annonciade Museumd, Museum de Fundatied, Музей Вальрафа-Ріхарца, Museum Ludwigd, Музей Прованса, Musée d'art moderne (Saint-Étienne)d, Музей мистецтва Нортона, Бременська картинна галерея, Художня галерея Онтаріо, Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Національна галерея, Альбертіна, Нантський музей образотворчого мистецтва, Реннський музей образотворчого мистецтва, Design Museum Den Boschd[9], TextileMuseumd[10] і Print Collectiond[11]
Нагороди
командор ордена Почесного легіону
CMNS: Рауль Дюфі у Вікісховищі

Життєпис ред.

Батьки — Лео Огюст Дюфі, Марі Ежені Лемоньє, жили в злиднях, родина була багатодітною. Народився в портовому місті Гавр[12]. Первісну художню освіту отримав в муніципальній художній школі міста Гавр[12]. Почав створювати пейзажі узбережжя і ландшафти Нормандії аквареллю. Отримав стипендію від рідного міста і відбув у Париж.

1900 року перебрався в Париж, де влаштувався в школу красних мистецтв (майстерня Леона Бонна)[12]. З 1903 року почав виставляти власні твори в «Салоні Незалежних», з 1906 року — в «Осінньому Салоні» в Парижі[12].

Постійно дотримувався фінансово успішних рухів у французькому мистецтві — пойшов через примітивізований пізній імпресіонізм, фовізм, авангардизм, зовнішньо сприйняті кубізм, сезаннізм. Роками працював дизайнером для текстилю, тканин, гобеленів, де не було потреби в ідейних пошуках чи інтелектуальній напрузі, як то було в графічних творах Ганса Ерні, Жана Карзу, Кете Кольвіц, його сучасників.

Працював у містах Гавр, Париж, Ванс, в містечках на узбережжі Середземного моря, де постійно лікувався (Канни, Ніцца). Роками страждав на ревматоідний артрит.

Виробив спрощену художню манеру, де на тлі широких кольорових площин малював схематично і надзвичайно швидко силуети будинкв, тварин, дерев. Це дозволило штампувати картини і акварелі з пейзажами зі схожими мотивами. Рауль Дюфі — став уособленням художника, що працює лише на виставки і музеї, десятиліттями експлуатуючи ескізну і схематизовану художню манеру.

Виборов матеріальний успіх і під час мандрів відвідав Німеччину, Велику Британію , Сполучені Штати, Іспанію, обов'язковий стандартний тур для художника Франції — Марокко[12].

Помер від серцевого нападу 1953 року у Форкалькьє[12] . Подався в художники і його молодший брат Жан Дюфі (1888–1964).

Вибрані твори ред.

 
Плакат на перемогу
  • «Яхти, Гавр », Музей сучасного мистецтва Андре Мальро (Гавр)
  • «Жанна з квітами », Музей сучасного мистецтва Андре Мальро (Гавр)
  • «Пляж в Гаврі »
  • «Пляж. Сент-Андресс », 1902 р.
  • «Пляж в містечку Сент-Андресс », 1904 р.
  • « Портрет мадам Матисс», 1905 р.
  • « Післяобідня пора», 1906 р.
  • « Сільська площа», 1906 р.
  • « Порт в Гаврі», 1906 р.
  • «Свято в Сент-Андресі», 1906 р.
  • « Рожева ню в зеленому кріслі», 1906 р., Музей Сен-Тропе
  • « Сільські будинки на узбережжі», 1908 р.
  • « Великий оркестр», 1936 р., малюнок
  • « Фея електрики», стінопис, 1937 р., Музей сучасного мистецтва (Париж)
  • « Венеція», 1938 р., акварель
  • «Диво літа », картон для гобелена, 1940 р.
  • « Онфльор. Передмістя»

Творчий доробок ред.

Наприкінці життя творчий доробок художника становив 3000 картин, 6000 акварелей, 6000 дизайнерських малюнків (для тканин, меблів, картони для гобеленів), а також літографії. Зробив ілюстрації до декілька книжок.

Жан Кокто 1948 року опилюднив книгу про Рауля Дюфі в серії «Майстри дизайна».

Джерела ред.

  • Raoul Dufy: Paintings, Drawings, Illustrated Books, Mural Decorations, Aubusson Tapestries, Fabric Designs and Fabrics for Bianchini-Férier, Paul Poiret Dresses, Ceramics, Posters, Theatre Designs. London: Arts Council of Great Britain. 1983.
  • Raymond Cogniat, Raoul Dufy, Flammarion, Lugano, Italie, 1967.
  • ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рауль Дюфі

Примітки ред.

  1. ↑ Fieschi C. Le Musée de la Guerre pendant l’entre-deux-guerres : qu’acquiert-on ? Que montre-t-on ? // Matériaux pour l'histoire de notre temps — BDIC, 2017. — вип. 125-126. — P. 24–31. — ISSN 0769-3206; 1952-4226 — doi:10.3917/MATE.125.0024
  2. ↑ https://www.mam.paris.fr/fr/oeuvre/la-fee-electricite
  3. ↑ http://www.moma.org/collection/works/5312
  4. ↑ Les yachts à Deauville
  5. ↑ Chantilly (Les Grandes Ecuries)
  6. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/dufy-raoul-1
  7. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
  8. ↑ De rode viool
  9. ↑ Vase bleu aux femmes — 1935.
  10. ↑ Kledingstof 'Orchestra' — 1955.
  11. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/19041
  12. ↑ а б в г д е ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986

Див. також ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рауль_Дюфі&oldid=39442485