Райнгайтсґебот
Райнгайтсґебот (нім. Reinheitsgebot, дослівно «вимога до чистоти») або Німецький закон про чистоту пива — загальна назва низки законів у Німеччині й країнах колишньої Священної Римської імперії, що регламентують використання інгредієнтів у пиві. Найвідоміша версія закону була ухвалена у Баварії у 1516-му році, проте схожі норми існували й до Баварського указу, а сучасне законодавство значно відрізняється від Баварської версії 1516-го року.
Баварський закон 1516 року ред.
Найважливішим попередником сучасного Райнгайтсґебота був закон, прийнятий у герцогстві Мюнхен у 1487 році. Після того, як Баварія була возз'єднана, Мюнхенський закон був прийнятий на всій території Баварії 23 квітня 1516 року.[1] Після об'єднання Німеччини Баварія наполягла на прийнятті цього закону на національному рівні.
Дозволені інгредієнти ред.
Відповідно до Баварського закону 1516 року, єдиними інгредієнтами, які могли б бути використані для виробництва пива, були вода, ячмінь і хміль. У тексті не згадуються дріжджі як інгредієнт, оскільки їх існування на той час було невідоме.[2]
Інгредієнти, дозволені Баварським законом 1516 року | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Інші норми ред.
Закон 1516 року визначав ціну пива залежно від пори року і різновиду пива, встановлював обмеження на прибутки власників готелів і заїжджих дворів, а також визначав конфіскацію як покарання за виготовлення пива з іншими складниками.
Примітки ред.
- ↑ Gaab, Jeffrey S. (1 січня 2006). Munich: Hofbräuhaus & History: Beer, Culture, & Politics. Peter Lang. с. 10. ISBN 9780820486062.
- ↑ private-brauereien.de Was ist das Reinheitsgebot von 1516?. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 5 березня 2018.