Раба (притока Вісли)

Раба
50°08′15″ пн. ш. 20°30′33″ сх. д. / 50.1375000000277780° пн. ш. 20.50916667002777771° сх. д.
Витік
• координати	49°32′21″ пн. ш. 19°58′13″ сх. д. / 49.53940000002777566° пн. ш. 19.97030000002778038° сх. д.
Гирло	Вісла
• координати	50°08′16″ пн. ш. 20°30′35″ сх. д. / 50.13780000002777371° пн. ш. 20.50990000002777691° сх. д.
Басейн	басейн Вісли
Країни:	Польща, Європа
Регіон	Малопольське воєводство
Довжина	132 км
Площа басейну:	1537,1 км²
Водойми в руслі	Lake Dobczyced
	Медіафайли у Вікісховищі

|оригінальна_назва=

Координати: 50°08′15″ пн. ш. 20°30′33″ сх. д. / 50.1375° пн. ш. 20.5092° сх. д. / 50.1375; 20.5092

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Раба.

Раба (пол. Raba) — річка на півдні Польщі (Малопольське воєводство), права притока річки Вісла. Річка бере початок у Бескидах, між містами Рабка-Здруй і Новий Торг. Вона тече на північ, а потім на північний схід.

Протягом століть Раба була важливою артерією, на якій були створені кілька міст і сіл.

Назва, ймовірно, походить від кельтської мови.^[2]

Також річку поділяють на три частини: Верхня Раба (це приблизно 60 кілометрів, протікає по Бескидах), Середня Раба (передгір'я Карпат) і Нижня Раба (Сандомирська низовина).

Тваринний світ ред.

У водах річки Раба є рак. До сімдесятих років у старицях Раби розмножувались черепахи.

Міста на річці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ ^а ^б RZEKA RABA(пол.)
↑ Światowit. Rocznik poświęcony archeologii i badaniom pierwotnej kultury polskiej i słowiańskiej. Państwowe Wydawn. Naukowe. 1962. 254.; Tradycje celtyckie w obrzędowości Protosłowian. Ossolineum. 1964. str. 117;Ethnologia Polona. Instytut Historii Kultury Materialnej (Польська академія наук). 1981. p. 49.(пол.)

Посилання ред.

Rzeka Raba [Архівовано 30 вересня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
Spływ kajakami na rzekach małopolski Raba, Wisła, Stradomka …(пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[RZEKA_RABA-1] а ^б RZEKA RABA(пол.)

[2] Światowit. Rocznik poświęcony archeologii i badaniom pierwotnej kultury polskiej i słowiańskiej. Państwowe Wydawn. Naukowe. 1962. 254.; Tradycje celtyckie w obrzędowości Protosłowian. Ossolineum. 1964. str. 117;Ethnologia Polona. Instytut Historii Kultury Materialnej (Польська академія наук). 1981. p. 49.(пол.)

[1]

[2]