Піно́-нуа́р (фр. Pinot Noir) — червоний сорт винограду, підвид виду виноград справжній (Vitis vinifera), один з так званих «великих винних сортів». Є візитною карткою вина Бургундії, де майже все червоне вино виготовляється з піно-нуару.

Піно-нуар
Зображення
Країна походження  Франція
Колір чорний
CMNS: Піно-нуар у Вікісховищі

Походження ред.

Піно-нуар — древній сорт, чия історія налічує понад 2000 років[1]. Також є батьком іншого «великого» сорту — Шардоне. Найбільш імовірною батьківщиною є Бургундія. Визначення походження піно-нуару ускладнюється тим, що сорт дуже легко мутує і кількість клонів піно перевищує тисячу. Дуже відомими клонами є сорти піно-грі, піно-блан і піно-меньє.

Агротехніка ред.

 
Лози піно-нуар в Бургундії. Листя проріджене для кращого освітлення ягід сонячним промінням
 
Піно-нуар, видно часткове достигання

Ягоди піно-нуару маленькі, зібрані у щільні грона, які нагадують за формою соснові шишки, звідси назва (фр. Pin — сосна, Pinot — маленька сосна). Піно-нуар — дуже примхливий та мінливий сорт. На відміну від, скажімо, каберне-совіньйону, який має чіткі смакові і ароматичні ознаки, де б він не ріс, піно-нуар може давати вина, які дуже відрізняються залежно від клімату, ґрунтів, методів підв'язування та способу переробки. Ягоди піно-нуару достигають нерівномірно, тому особливу увагу винороби приділяють сортуванню і відокремленню саме стиглих плодів перед пресуванням. Найкращі ґрунти для піно-нуару — вапняк та крейда. Ідеальний клімат — теплий або прохолодний, оскільки сорт втрачає аромати, якщо достигає швидко у спекотну погоду.

Цикл достигання ягід залежить від температури повітря, але як правило, становить 223 дні з моменту появи бруньок до осіннього падіння листя. Бруньки Піно-нуар пробиваються рано (між кінцем квітня та початком травня). Через це, сорти, які вирощуються на широтах Шампані, є вразливими до весняних заморозків. Особливістю сорту є також раннє дозрівання: грона винограду досягають зрілості вже через 45 днів після початку забарвлення ягід.

Розповсюдження ред.

Попри те, що вирощувати піно-нуар досить складно через його мінливість, винороби всього світу намагаються виготовляти вина на його основі, оскільки успішні вина мають неповторні свіжі фруктові аромати.

Визначні регіони ред.

Найвідомішим регіоном для піно-нуару є Бургундія, Франція. Серед визначних районів — Кот-д'Ор, Кот-Шалонез та Макон. Найпрестижнішими виноградниками, де вирощують піно-нуар, є Вон-Романе, Жевре-Шамбертен, Нюї-Сен-Жорж.

Інші регіони ред.

Інші важливі регіони культивації піно-нуару — Каліфорнія (долини Рашшн Рівер і Сонома), Нова Зеландія, Австралія, Німеччина (тут сорт зветься Шпетбургундер), Італія та Молдова. Піно-нуар культивують також у Криму.

Стилі вина ред.

 
Піно-нуар з Бургундії, видно світло-гранатовий колір

Вина з піно-нуар можуть сильно відрізнятися залежно від регіону. Тим не менш, всі мають легкий гранатовий колір, високу кислотність, насичений смак та аромат, середній або низький вміст танінів. Винороби часто використовують піно-нуар для виробництва рожевого вина. Сорт також є традиційним компонентом у ігристих винах у суміші з Шардоне (Франція, Австралія) та Аліготе, Рислінг (Україна, Молдова).

Смакові та ароматичні характеристики:

Кулінарні комбінації ред.

Завдяки легкому фруктовому характеру піно-нуар добре комбінується з ароматними стравами, такими як прошуто, сири, молода яловичина, омари, креветки, баранина.

Посилання ред.

  1. On Varietal Origins: A Chat Between Wavey & The Professor. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 13 грудня 2010.