Пікінерні полки
Пікіне́рні полки́(від (рос. піка) — спис) — легка кіннота Російської імперії утворена опісля реорганізації війська південної Гетьманщини — полтавського та миргородського полків — та частини Війська Запорозького за участі балканських пандурських рекрутів, що існувала з 1764 по 1783 рік. Частини та підрозділи (полки та роти) були також адміністративно-територіальними одиницями.
| Пікінерні полки | |
|---|---|
 Кінотник пікінерії 1764–1776 | |
| На службі | 1764–1783 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Тип | Кавалерія, 1/4 кожної роти піхотна |
| Роль | захист південних кордонів Новоросійської губернії |
| Чисельність | 6 полків |
| Війни/битви |
Російсько-турецька війна (1768—1774) Селянська війна (1773—1775) |
Створення ред.
Усі нижні чини було набрано з християн українського віросповідання. Першим очільником та організатором пікінерії був М. Адабаш[1]. Протягом 1764-го року з козаків анексованих територій та воєнізованих частин (пандурів) поселенців Слов'яносербії і Нової Сербії було сформовано :
- Донецький пікінерний полк (з 1776-го Катеринославський),
- Дніпровський пікінерний полк,
- Єлисаветградський пікінерний полк,
- Луганський пікінерний полк
Кожен полк адміністративно складався з 20 рот, чверть яких складали фузілери, й у випадку воєнних дій мав виставити 8 ескадронів у повному озброєнні та спорядженні. На озброєнні перебували карабіни, шаблі, пістоль, піки (копиї). У піхоти кортик та фузія без багнета.
Реформа 1776 ред.
1776 року після ліквідації Полтавського полку та Запорозької Січі до пікінерії додалися Полтавський і Херсонський пікінерний полк. Формування отримали власні герби для штандартів. Того ж року була затверджена нова, на кшталт козацької, уніформа пікінерів:
- Верхній кунтуш білого сукна з коміром полкового кольору,
- Нижній напівкафтан полкового кольору,
- Кольорові шаровари, пас, низькі чорні чоботи та чотирикутна шапка кольорового сукна, з чорною смушкою
Полкові кольори :
- Донецький — блакитний
- Дніпровський — зелений
- Єлисаветградський — малиновий
- Луганський — жовтий
- Полтавський — помаранчевий
- Херсонський — чорний
За новим штатом полки складалися з 6-ти ескадронів.
Реформа 1783 ред.
В 1783 році, у зв'язку з анексією Кримського ханату і відсутності у подальшій потребі буферу, пікінерські полки було перетворено на три регулярні легкокінні:
- Маріупольський легкокінний полк (з Полтавського та Луганського)
- Павлоградський легкокінний полк[ru] (з Дніпровського та Катеринославського)
- Єлисаветградский легкокінний полк (з Херсонського та Єлисаветградського)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Тинченко, 2018, с. 162-183.
Джерела та література ред.
- Путро О. І. Пікінерскі полки [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 254. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Тинченко, Ярослав (2018). Від козаків до гусарів К.: Темпора 214 с. ISBN 978-617-569-333-9.