Підгірці (Грубешівський повіт)

Підгірці
Країна	Польща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Грубешівський повіт
Гміна	Вербковичі
Населення	421 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 84
Поштовий індекс	22-550
Автомобільний код	LHR
SIMC	0905110
GeoNames	761889
	Підгірці Підгірці (Польща)
	Підгірці Підгірці (Люблінське воєводство)

Підгірці^[2] (Подгорце, пол. Podhorce) — село в Польщі, у гміні Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 421 особа (2011^[1]).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Підгірці.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Подгорце.

Історія ред.

Православний цвинтар

1531 року вперше згадується церква східного обряду в селі^[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою^[4].

Після Першої світової війни, коли Підгірці опинилися у складі міжвоєнної Польщі, мешканці села зверталися до польської влади з проханням дозволити українським дітям навчатися українською мовою, на що отримали відмову^[2].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[5]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	221	46	147	28
Жінки	200	41	109	50
Разом	421	87	256	78

Особистості ред.

Народилися ред.

Олександр Шевчук (1920—1946) — український військовий діяч, ройовий УПА.

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ ^а ^б Сергійчук В. І. Етнічні межі і державний кордон України. — Вид. 3-є. — К. : ПП Сергійчук M. І, 2008. — С. 450. — ISBN 978-966-2911-24-4.
↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[Сергійчук-2] а ^б Сергійчук В. І. Етнічні межі і державний кордон України. — Вид. 3-є. — К. : ПП Сергійчук M. І, 2008. — С. 450. — ISBN 978-966-2911-24-4.

[Крип'якевич-3] Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.

[Чубинський-4] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)

[age-5] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]