Підводні човни типу «Лос-Анжелес»
Підводні човни типу «Лос-Анжелес» — тип багатоцільових атомних підводних човнів ВМС США. 62 підводних човни становили основу підводного флоту США в завершальні часи «Холодної війни». Проєктувалися на основі човнів типу «Стерджен». Їх наступниками були човни типів «Сівулф» і «Вірджинія».
| Підводні човни типу «Лос-Анжелес» | ||
|---|---|---|
| Los Angeles-class submarine | ||
2.jpg) | ||
| Човен «Ешвілл», листопад 2005 | ||
| Під прапором |  США
| |
| Спуск на воду | 1972—1995 рр. (62 човни) | |
| Виведений зі складу флоту | з 1995 року | |
| Сучасний статус | 22 виведені з флоту, 40 на флоті | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | ПЧАРК | |
| Розробник проєкту | Electric Boat, Newport News Shipbuilding | |
| Класифікація НАТО | Los Angeles class
| |
| Вартість | $900 мільйонів, у цінах 1990 року | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 25-33 вузли (46-62 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 25-33 вузли (46-62 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 210—290 м | |
| Автономність плавання | 90 днів, 150000 миль (245 000 км ходу) | |
| Екіпаж | 129 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 110 м | |
| Ширина корпусу найб. | 10 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 9,4 м | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 26 торпед | |
| Ракетне озброєння | 6-8 протикорабельні КР UGM-84 Harpoon, 12 КР по наземних цілях Tomahawk | |
 Зображення на Вікісховищі |
||
Човни типу були названі в честь американських міст, за винятком човна SSN-709. Будівництво човнів відбулося у трьох серіях. У 1982 році після будівництва 31 човна (перша серія), тип піддався незначній модернізації, наступні 8 човнів (друга серія) було вставлено 12 нових вертикальних пускових труб для крилатих ракет «Tomahawk». Останній 23 човни (третя серія) отримали значне оновлення з реалізації програми 688i. Ці човни стали тихішими, з більш сучасною електронікою, датчиками і технологіями шумопоглинання. Зовні вони були відмінними від своїх попередників тим що їх носові вертикальні рулі були вмонтовані до корпусу човна, а не до рубки.[1]
Конструкція ред.
Конструкція однокорпусна, складається з циліндра (довжиною більше половини загальної довжини корпусу) і носових й кормових обводів у вигляді параболоїдів обертання, де розміщені цистерни головного баласту. На човнах є 4 висувних пристроїв.
Озброєння ред.
Ракетне озброєння складають КР «Томагавк» у варіантах для атаки наземних і надводних цілей. До 1991 року 3/4 човнів типу «Лос-Анджелес» були озброєні КР «Томагавк». Збережена можливість пуску ПКР через торпедні апарати. КР «Томагавк», у варіанті для атаки берегових об'єктів, має дальність 2500 км (з ядерною боєголовкою), 1600 км зі звичайною. Система TAINS (Tercom Aided Inertial Navigation System — Напівавтоматична інерціальна навігаційна система Терком) управляє польотом ракети до цілі на дозвуковій швидкості на висоті від 20 до 100 м. «Томагавк» може оснащуватися ядерною бойовою частиною.
Протикорабельний варіант КР «Томагавк» оснащується інерціальної системою наведення, а також активною протирадіолокаційною головкою самонаведення, дальність пуску становить до 450 км. До складу озброєння АПЧ типу «Лос-Анджелес» також входить протикорабельна ракета «Гарпун». ПКР «Гарпун» в модифікації для підводних човнів оснащується активною радіолокаційною головкою самонаведення і має 225 кілограмову ГЧ. Дальність становить 70 км при дозвуковій швидкості польоту. Типовий варіант бойової завантаження (останніх модифікацій) — 12 ПКР «Томагавк», 6-8 ПКР «Гарпун», 16 торпед Mk 48 і ADCAP.
АПЧ «Лос-Анджелес» мають чотири 533-мм торпедні апарати, розташовані в середній частині корпусу і дозволяють вести стрілянину на повній швидкості ходу, а також систему управління торпедної стріляниною «Mark 113», а починаючи з SSN-700 — «Марк 117» . Боєзапас включає 26 торпед або ракет, що запускаються з торпедних апаратів, включаючи КР «Томагавк», ПКР «Гарпун» і торпеди «Mark 48 ADCAP». Торпеди «Gould Марк 48» призначені для ураження як надводних цілей, так і швидкохідних підводних човнів. Торпеда управляється як з передачею команд по дроту, так і без нього і використовує активну і пасивну систему самонаведення. Крім того ці торпеди обладнані системою багаторазової атаки, яка застосовується при втраті мети. Торпеда здійснює пошук, захоплення і атаку цілі. АПЧ «Лос-Анджелес» також може приймати міни моделей «Mobile Mark 67» і «Captor Mark 60».
Засоби РЕБ і гідроакустики ред.
Засоби РЕБ АПЧ «Лос-Анджелес» включають пошукову систему BRD-7, системи виявлення WLR-1H та WLR-8 (v) 2 і систему виявлення РЛС WLR-10. Проходять випробування системи акустичного виявлення та протидії AN / WLY-1 для заміни існуючої системи акустичного виявлення WLR-9A /12. АПЧ обладнаний системою торпедних пасток «Mark 2».
Човни типу оснащені великим набором гідролокаційного обладнання та датчиків: пасивна буксирована акустична антена ТВ-23/29 і бічна низькочастотна пасивна BQG 5D/E, активний високочастотний гідролокатор близької дії Ametek BQS15, використовуваний також для виявлення льодів, високочастотний активний гідролокатор MIDAS (Mine and Ice Detection Avoidance System — Система виявлення і уникнення мін і льодів), активний пошуковий гідролокатор Raytheon SADS-TG.
Енергетична установка ред.
АПЧ «Лос-Анджелес» обладнані водо-водяними реакторами GE PWR S6G, потужністю 26 МВт, розробки Дженерал Електрик. Мається допоміжний двигун потужністю 242 кВт. Термін служби паливних елементів реактора 13 років — значно перевищує термін служби реакторів інших серій (приблизно на 6-7 років). Починаючи з SSN-768, було встановлено новий більш «тихий» гребний гвинт і прибрані рубочні горизонтальні рулі. У 2000—2003 роках 4 ПЧ цього типу отримали контейнери Dry Deck Shelter для перевезення диверсантів, бойових плавців, підводних апаратів, водолазів і т. Д. Термін служби човнів першої серії становить 30 років, але може досягати 42 років з одним перезавантаженням палива.
Список ПЧ ред.
Перша серія ред.
Друга серія ред.
| Назва | Завод | Закладений | Спущений на воду | Переданий флоту | Виведений з флоту | Утилізований | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 32. | «Провіденс» | Electric Boat | 14 жовтня 1982 | 4 серпня 1984 | 27 липня 1985 | 22 серпня 2022 | |
| 33. | «Піттсбург» | Electric Boat | 15 квітня 1983 | 8 грудня 1984 | 23 листопада 1985 | 17 січня 2020 | |
| 34. | «Чикаго» | Newport News Shipbuilding | 5 січня 1983 | 13 жовтня 1984 | 27 вересня 1986 | ||
| 35. | «Кі-Вест» | Newport News Shipbuilding | 6 липня 1983 | 20 липня 1985 | 12 вересня 1987 | ||
| 36. | «Оклахома-Сіті» | Newport News Shipbuilding | 4 січня 1984 | 2 листопада 1985 | 9 липня 1988 | 9 вересня 2022 | |
| 37. | «Луїсвілл» | Electric Boat | 24 вересня 1984 | 14 грудня 1985 | 8 листопада 1986 | 9 березня 2021 | |
| 38. | «Гелена» | Electric Boat | 28 березня 1985 | 28 червня 1986 | 11 липня 1987 | ||
| 39. | «Ньюпорт-Ньюс» | Newport News Shipbuilding | 3 березня 1984 | 15 березня 1986 | 3 червня 1989 |
Третя серія ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Farley, Robert (18 October 2014). The Five Best Submarines of All Time. The National Interest.
Література ред.
- ship.bsu.by Энциклопедия кораблей / Многоцелевые ПЛ /Лос-Анджелес.
- Clancy, T. (1984). The Hunt for Red October. Аннаполіс: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-285-0.
- DiMercurio, M.; Benson, M (2003). The Complete Idiot's Guide to Submarines. New York City: Alpha Books. ISBN 978-0-02-864471-4.
- Hutchinson, R (2001). Jane's Submarines: War Beneath the Waves from 1776 to the Present Say. London: HarperCollins. ISBN 978-0-00-710558-8.
- Polmar, N; Moore, K. J. (2003). Cold War Submarines: The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. Washington, D.C.: Brassey's. ISBN 1-57488-594-4.
- Tyler, P. (1986). Running Critical. New York: Harper & Row. ISBN 978-0-06-091441-7.
- Waddle, S (2003). The Right Thing. Nashville, Tennessee: Integrity Publishers. ISBN 1-59145-036-5.
- Saunders, S (2004). Jane's Fighting Ships, 2004-2005. Coulsdon, Surrey, UK: Jane's Information Group Limited. ISBN 0-7106-2623-1.