Пшонка Віктор Павлович
Віктор Павлович Пшонка (нар. 6 лютого 1954, с. Сергіївка, Слов'янський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР) — колишній український політик та генеральний прокурор України (4 листопада 2010[2] — 22 лютого 2014[3]), державний радник юстиції України[4], доктор юридичних наук.
Пшонка Віктор Павлович | |||
---|---|---|---|
Віктор Пшонка, 2013 рік | |||
11-й Генеральний прокурор України | |||
4 листопада 2010 — 22 лютого 2014[1] | |||
Президент | Віктор Янукович | ||
Попередник | Олександр Медведько | ||
Наступник | Олег Махніцький | ||
Народився |
6 лютого 1954 (70 років) с. Сергіївка, Слов'янський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР | ||
Відомий як | прокурор, правник, політик, слідчий | ||
Громадянство | СРСР→ Україна | ||
Національність | українець | ||
Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | ||
У шлюбі з | Пшонка Ольга Генадіївна | ||
Діти | Пшонка Артем Вікторович | ||
Брати | Пшонка Микола Павлович | ||
Нагороди |
| ||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Під час подій Євромайдану зник з України і переховується від слідства. Перебуває у розшуку.[5]
Біографія ред.
Народився 6 лютого 1954 р. у селі Сергіївці Слов'янського району на Донеччині в робітничій родині. Через рік після закінчення середньої школи його призвали до лав Радянської Армії. Після демобілізації зі строкової служби влаштувався на роботу на одне з підприємств м. Краматорська.
У 1975 році вступив до Харківського юридичного інституту.
З 1980 року почав працювати слідчим, а згодом — помічником прокурора міста Краматорська Донецької області.
У 1986 року В. П. Пшонку призначено прокурором м. Краматорська
У 1997 році призначено на посаду першого заступника прокурора Донецької області.
У 1998–2003 роках — прокурор Донецької області. Також він був членом колегії Генеральної прокуратури України.
- 1998 — Державний радник юстиції 3 класу
- 1999 — Державний радник юстиції 2 класу
- 2001 — Державний радник юстиції 1 класу[6]
У листопаді 2003 р. — заступник Генерального прокурора України. У Генпрокуратурі він відповідав за організацію прокурорського нагляду за дотриманням законодавства в органах МВС, СБУ, податковій міліції та спеціальних підрозділах боротьби з організованою злочинністю та корупцією. До службових обов'язків входив також прокурорський нагляд за державною митницею та прикордонними службами.
У грудні 2004 року В. П. Пшонка за власним бажанням звільнився з Генпрокуратури, але наприкінці 2006 р. повернувся у це відомство.
4 листопада 2010 року народні депутати України 292 голосами[7] затвердили на посаді Генпрокурора кандидатуру Віктора Пшонки, подану на цю посаду Президентом України.[8]
Член Вищої ради юстиції України з 4 листопада 2010 року за посадою як Генеральний прокурор України (до 22 лютого 2014[9])
12 листопада 2010 року — Державний радник юстиції України[4]; член Ради національної безпеки і оборони України[10] (до 28 лютого 2014 року, коли був затверджений новий склад РНБО[11])
22 лютого 2014 року — Верховна Рада України висловила недовіру Генеральному прокурору України Пшонці В. П., що мало наслідком його відставку з посади[12].
Членство ред.
- Член Міжнародної асоціації прокурорів
- Член Робочої групи з реформування прокуратури та адвокатури (за згодою), створеної Президентом України, з 22 листопада 2011
- Член Комітету з реформування правоохоронних органів (за згодою) при Президентові України з 6 квітня 2012 року
- Член Робочої групи з реформування законодавства про адміністративні правопорушення та введення інституту кримінальних проступків, створеної Президентом України, з 30 травня 2012 року.
Діяльність ред.
Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (січень 2020) |
З моменту призначення на посаду Віктор Пшонка у своїй діяльності Генерального прокурора України декларував приведення прокуратури України у відповідність з європейськими стандартами[джерело?].
У зв'язку з цим Віктор Пшонка брав активну участь у консультаціях і обговореннях питань діяльності та удосконалення механізмів роботи прокуратури з експертами та представниками європейських та міжнародних організацій, зокрема ООН, Ради Європи, Венеційської комісії і т. д., а також в обміні досвідом роботи з правоохоронними органами інших країн.
Віктор Пшонка відзначав, що в умовах імплементації нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, який набув чинності в 2012 році, органи прокуратури готові до глибинних реформ. Він підтримав гуманізацію та демократизацію кримінального правосуддя в Україні, зміцнення і дотримання принципу верховенства закону в діяльності прокуратури, а також розвиток правової системи України з урахуванням національних особливостей держави та міжнародного досвіду.
У листопаді 2012 року Всеукраїнською конференцією працівників органів прокуратури був прийнятий Кодекс професійної етики та поведінки. Віктор Пшонка описав цей документ як збірник високих моральних і етичних стандартів поведінки співробітників прокуратури.
Ще одним нововведенням за час перебування на посаді Генерального прокурора України В. Пшонки було створення Дніпровської екологічної прокуратури, головне завдання якої полягає у нагляді за дотриманням природоохоронних законів щодо басейну річки Дніпро в межах території України.
2014 ред.
25 лютого 2014 року Верховна Рада звернулася до міжнародного трибуналу щодо встановлення винних в скоєнні злочинів проти людяності та притягнення до кримінальної відповідальності, в списку фігурує і Пшонка[13].
30 травня 2014 року Віктор Пшонка і його син Артем подали позов до Європейського суду у Люксембурзі з вимогою анулювати санкції, запроваджені проти них Радою Європейського Союзу на початку березня 2014 року. У базі даних Європейського суду, яка містить інформацію про всі прийняті до розгляду справи, у графі «громадянство» у Віктора Пшонки і його сина було вказано: Russia[14].
Проте Віктор Пшонка спростував інформацію, що він та його син мають російське громадянство, виклавши копії документів, що підтверджують його українське громадянство[15]
Пізніше Європейський суд у Люксембурзі вніс корективи у файли справ Віктора та Артема Пшонки, де в графі «громадянство» замість «Росія» тепер значиться «Україна»[16]
Блокування рахунків ред.
5 березня Рада Європейського Союзу ухвалила блокування коштів відстороненого Верховною Радою з посади Президента України Віктора Януковича, його синів Олександра і Віктора, екс-прем'єра Миколи Азарова і його сина Олексія, братів Андрія і Сергія Клюєвих, екс-генпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, бізнесмена Сергія Курченка — загалом 17 осіб з числа колишніх урядовців та наближених до екс-президента Януковича, які підозрюються в незаконному використанні бюджетних коштів.[17]
Однак 16 червня Віктор Пшонка повідомив, що ніколи не мав жодних рахунків та активів за кордоном[18]
Міжнародний розшук ред.
28 квітня 2014 року міністр МВС України Арсен Аваков в ефірі одного з телеканалів заявив, що Пшонку оголошено у міжнародний розшук[19].
Проте Інтерпол відмовився оголосити в розшук колишнього генпрокурора Віктора Пшонку, мотивуючи це непереконливістю доказів, наданих органами України.[20]
Нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III ст. (2010)[21]
- Заслужений юрист України (2000)[22]
- Почесна грамота Верховної Ради України (2002)
- Нагороджений нагрудними знаками «Почесний працівник прокуратури України», «Державність. Справедливість. Сумлінність» 2 ст. та «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури України» 1 ст., має відзнаки Української Православної Церкви Московського Патріархату.
Сім'я ред.
- Дружина — Пшонка Ольга Геннадіївна — кандидат економічних наук, перший віце-президент Донецької торгово-промислової палати.
- Син — Пшонка Артем Вікторович (1976 р.н.) — народний депутат України від Партії регіонів.
- Брат — Пшонка Микола Павлович (1947 р.н.) — суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Критика ред.
Ворог преси ред.
За результатами щорічного дослідження Інституту масової інформації та Незалежної медіа-профспілки потрапив в десятку найбільших ворогів української преси у 2012—2013 роках.[23][24]
Примітки ред.
- ↑ УНІАН: ВР відравила Пшонку у відставку. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
- ↑ Указ Президента України № 1010/2010 від 4 листопада 2010 року «Про призначення В. Пшонки Генеральним прокурором України». Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 755-VII від 22 лютого 2014 року «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору України Пшонці В. П.». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 30 березня 2014.
- ↑ а б Указ Президента України № 1023/2010 від 12 листопада 2010 року «Про присвоєння класного чину». Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 12 листопада 2010.
- ↑ ОСОБИ, ЯКІ ПЕРЕХОВУЮТЬСЯ ВІД ОРГАНІВ ВЛАДИ // Сайт МВС. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 744/2001 від 28 серпня 2001 року «Про присвоєння В. Пшонці класного чину»
- ↑ Українська правда. В Україні новий генпрокурор. Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 4 листопада 2010.
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 2670-VI від 4 листопада 2010 року «Про надання згоди на призначення Президентом України Пшонки В. П. на посаду Генерального прокурора України»
- ↑ ПШОНКА Віктор Павлович // Офіційний сайт Вищої ради юстиції. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 1022/2010 від 12 листопада 2010 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 6 квітня 2010 року № 506». Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 12 листопада 2010.
- ↑ Указ Президента України № 173/2014 від 28 лютого 2014 року «Про склад Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 13 квітня 2014.
- ↑ Рада звільнила Пшонку. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
- ↑ Рада до міжнародного трибуналу. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- ↑ Колишній генпрокурор Пшонка — громадянин Росії. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
- ↑ В.Пшонка спростував інформацію про російське громадянство. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- ↑ Євросуд виправив помилку з громадянством екс-генпрокурора В.Пшонки та його сина. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- ↑ ЄС заморозив рахунки Януковича і ще 17 чиновників. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
- ↑ В.Пшонка: В мене не було і немає рахунків за кордоном. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- ↑ Пшонку, Арбузова і Клюєва оголошено у міжнародний розшук — Аваков
- ↑ У ГПУ розповіли, чому Пшонка не в міжнародному розшуку. Українська правда. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- ↑ Указ Президента України № 830/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 829/2000 від 27 червня 2000 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений юрист України“»
- ↑ Дослідження: Азаров, Янукович і Захарченко — найбільші вороги преси. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 8 лютого 2014.
- ↑ «Вороги преси» за версією НМПУ та ІМІ — Азаров, Янукович, Захарченко, Княжицький та інші. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 8 лютого 2014.
Джерела ред.
- Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України [Архівовано 9 лютого 2015 у WebCite]
- Резиденция экс-генпрокурора Украины Виктора Пшонки (285 фото)
Попередник: | 11-й Генеральний прокурор України 4 листопада 2010 — 22 лютого 2014 |
Наступник: |
Медведько Олександр Іванович |
Махніцький Олег Ігорович (в.о.) |