Пухирник Брема

вид рослин

Пухи́рник Бре́ма (Utricularia bremii)[1] — рідкісна багаторічна рослина родини пухирникових, один з небагатьох комахоїдних представників флори України. Релікт, занесений до Червоної книги України, також охороняється в багатьох європейських країнах.

Пухирник Брема
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Пухирникові (Lentibulariaceae)
Рід: Пухирник (Utricularia)
Вид:
Пухирник Брема (U. bremii)
Біноміальна назва
Utricularia bremii
Heer ex Koell., 1830

Опис ред.

Трав'яниста рослина, що вільно плаває в середньому шарі води, плейстофіт. Корені відсутні. Зимуючі бруньки (туріони) кулясті або еліптичні. Пагони двох типів — довгі і короткі. Довжина перших сягає 5-20 см, вони зелені, розгалужені, добре улиснені, плаваючі. Другі сягають лише 1-6 см завдовжки, вони безбарвні, ниткоподібні, переважно нерозгалужені, розташовані біля дна водойми, безлисті, але несуть пухирці (1-8 штук). Листки завширшки до 2 см, завдовжки до 3 см кожен, вилчасто розділені на 10-25 лінійних долей, несуть до десятка еліптичних пухирців завдовжки 1-2 мм. Квітконіс піднесений над поверхнею води, безбарвний, завдовжки до 50 см, з 2-5 лускоподібними приквітками під суцвіттям.

Суцвіття — 2-14-квіткова китиця, піднесена над поверхнею води. Віночок оцвітини з двогубим відгином, 8-10 мм, лимонно-жовтий з червоними смужками. Верхня губа плоска, яйцеподібна, нижня — велика, округла, плоска, довжина обох губ сягає 8-9 мм. Шпорка коротка. Тичинок 2. Плід — куляста коробочка.

Екологія ред.

Пухирник Брема полюбляє мілкі, стоячі або слабопроточні водойми з прозорою, нейтральною або кислою водою і низьким вмістом поживних речовин. Оптимальний рівень pH для нього становить 7,4-8,7. Найчастіше цей вид можна зустріти у невеличких озерцях серед боліт, в горах він знайдений на висотах від 440 до 1555 м над рівнем моря. На відміну від інших представників роду ця рослина відносно добре переносить коливання рівня води від 5 до 40 см, а при тимчасовому пересиханні водойми може навіть утворити наземну форму. Часто входить до рослинних угруповань разом з пухирниками середнім і малим.

Нестачу поживних речовин в оліготрофних водоймах ця рослина компенсує полюванням на дрібних безхребетних тварин, які потрапляють до ловчих пухирців і перетравлюються там за допомогою ферментів.

Квітне у червні-серпні. Через доволі пізній строк цвітіння насіння часто не встигає дозріти, тому в природі стиглі плоди зустрічаються вкрай рідко. Головним способом розмноження для пухирника Брема залишається вегетативний (поділом туріонів).

Поширення ред.

Ареал пухирника Брема включає Атлантичну та Середню Європу. Північна межа розповсюдження проходить через Ірландію й Данію, південна — через південь Франції, північ Апеннінського півострова, Угорщину, на сході вид поширюється до Дністра.

Загалом флорі України ця рослина не притаманна. Єдина науково підтверджена знахідка була зроблена Антонієм Маргіттаєм в 1920 році на болоті Чорний Мочар між містами Берегове і Мукачеве. Наразі вид вважається зниклим на теренах України, але припускають, що він може зростати у Закарпатській області.

Значення і статус виду ред.

Пухирнику Брема властива вузька еколого-ценотична амплітуда, тому цей вид дуже вразливий до будь-яких змін середовища. Головну загрозу для нього становлять осушення та евтрофікація боліт, меліоративні роботи. Єдине місце зростання цього релікту в Україні було втрачене саме тому, що болото перетворили на сільськогосподарські угіддя. Окрім української Червоної книги вид занесений до Червоних списків Швейцарії, Німеччини, Польщі, Чехії, вважається уразливим в Угорщині, охороняється в Ельзасі (Франція).[2]

Загалом стан популяцій по всій Європі вивчений недостатньо, через відсутність плодів у більшості досліджених рослин визначення виду утруднене. Деякі систематики вважають цей таксон синонімом або підвидом пухирника малого.[1] Господарське значення цієї рослини не виявлене.

Синоніми ред.

  • Utricularia minor subsp. bremii (Heer ex Kölliker) Franchet (1885)
  • Utricularia minor var. bremii (Heer ex Kölliker) K. & F. Bertsch (1948)
  • Utricularia pulchella C.B.Lehm (1843)

Література ред.

  • Marabini, J., Franke, T. 2001, «Utricularia bremii Heer ex Koelliker, eine verkannte Wasserschlauchart in Nordbayern», Ber. Bayer.Bot.Ges.,71,161-166, München.(нім.)
  • Taylor, Peter: The Genus Utricularia — A Taxonomic Monograph, London, 1989.(англ.)

Джерела ред.

  1. а б The Plant List. [Архівовано 9 грудня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Пухирник Брема [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті МСОП.

Посилання ред.