Вікіпедія

Протести в Росії 2011—2013

Протести в Російській Федерації розпочалися у грудні 2011 року у зв'язку з незадоволенням масовими фальсифікаціями під час виборів до Державної Думи РФ, за результатами яких парламентську більшість отримала правляча партія «Єдина Росія».

Протести в Росії 2011—2013
Зображення
Країна  Росія
Дата й час 5 грудня 2011
Час/дата початку 2011
Час/дата закінчення 2013
CMNS: Протести в Росії 2011—2013 у Вікісховищі
Акція протесту на Болотній площі у Москві 10 грудня 2011 року
Біла стрічка — символ[1][2] протесту проти фальсифікації результатів виборів до Державної Думи Російської Федерації 2011 року.

2011 ред.

5 грудня ред.

  • Увечері в понеділок 5 грудня 2011 на Чистопрудному бульварі біля пам'ятника А. Грибоєдову відбувся багатотисячний (що був санкціонований владою) мітинг опозиції з кількістю учасників близько 8 000 осіб, організований Рухом Солідарність, що виступав проти фальсифікації Виборів. Лідери мітингу закликали йти до будівлі ЦВК. Як наслідок, 300 осіб було заарештовано[3].

6 грудня ред.

  • 6 грудня 2011 для забезпечення спокою до Москви було стягнуто Внутрішні війська МВС Росії[4]. У ніч з 6 грудня, як повідомлялося, щонайменше 600 протестувальників на Тріумфальній площі скандували гасла проти Путіна[5], в той час як антиурядові протестувальники на площі Революції біля Кремлівської стіни зіткнулися з ОМОНом і внутрішніми військами міністерства[6], поліція застосувала силу до близько 100 протестувальників, заарештувавши деяких з них[7]. Кількість мітингарів, як пізніше повідомлялося, сягнула понад 1000 осіб на Тріумфальній площі. Було зареєстровано десятки арештів, зокрема арешт Бориса Нємцова, лідера опозиції і колишнього віце-прем'єра[8], також арешт Олексія Навального, топ блогера і активіста.[9] Протестувальники кидали пляшки із запальною сумішшю у ряди прихильників Путіна в нічний час, і понад 250 були заарештовані, а поліція використовувала автобуси для транспортування протестувальників до відділення міліції. Принаймні, один російський журналіст стверджував, що він був побитий поліцейськими, які завдали йому удари ногами і кийками[10]. Ще 200 арештів були зареєстровані в Санкт-Петербурзі і 25 в Ростові в ту ж ніч, коли проходили антиурядові демонстрації. Після 3 з половиною години, протести в Москві закінчилися[11].

Були повідомлення про протести різних розмірів як мінімум в 50 містах Росії між 5 і 6 грудня[6].

10 грудня ред.

У суботу мітинги протесту пройшли по всій Росії[12][13]. Мітинги солідарності також пройшли в інших країнах[14]. До участі в мітингах закликали багато опозиційних партій та громадські діячі[15][16].

Москва ред.
 
Мітинг на Болотній площі, вид з мосту Лужкова
 
Мітинг на Болотній площі
 
Мітинг на Болотній площі

Заява про проведення мітингу подали представники «Лівого фронту» і «Солідарності». Заявлено до 30 000 учасників. Мітинг пройшов спільно з іншими політичними організаціями[13]. Акцію підтримала партія « Яблуко»[17]. Раніше мітинг був заявлений і узгоджений для проведення на площі Революції, однак кількість заявлених учасників становила 300. Тому було погоджено проведення мітингу на Болотній площі з 14:00 до 18:00, з числом учасників до 30 000 осіб[18][19].

 
Лужков міст, з вивішеними транспарантами «Шахраї та злодії поверніть вибори», «Депутати, ми вас не вибирали!» (з-під мосту на Кадашевській набережній видно колону поліцейської техніки)

У зв'язку з перенесенням місця мітингу за добу до початку акції, частина мітингувальників прийшла на площу Революції. Мерія зобов'язалася організувати безпечний прохід учасників мітингу на Болотну[20]. Кілька тисяч демонстрантів організованими колонами без пригод пройшли від площі Революції до Болотної[21].

 
Сцена мітингу: «Росія буде вільною», «Вимагаємо скасування результатів виборів», «Вимагаємо реєстрації опозиційних партій», «Вимагаємо проведення нових вільних і чесних виборів»

Мітинг 10 грудня 2011 року в Москві розпочався з виконання пісні гурту Рабфак «Наш дурдом голосует за Путина»[22].

Серед тих, хто виступив, були: Борис Акунін, Дмитро Биков, Генадій Гудков, Михайло Делягін, Михайло Касьянов, Костянтин Крилов, Сергій Мітрохін, Борис Нємцов, Дмитро Орєшкін, Олег Орлов, Леонід Парфьонов, Андрій Піонтковський, Володимир Рижков, Анастасія Удальцова, Євгенія Чирикова, Григорій Явлінський та інші[23][24].

Мітинг у Москві на Болотній площі зібрав від 25 тисяч, за даними ГУМВС, до 150 тисяч учасників, за заявами деяких організаторів[25]. Борис Нємцов у своєму блозі зазначив, що учасників було понад 100 тисяч[26]. За даними Граней.ру, мітинг на Болотній зібрав від 85 до 150 тисяч осіб[21]. За оцінкою кореспондентів Газети. Ru, найреалістичніша цифра учасників — близько 50-60 тисяч[27].

Однією з вимог мітингувальників стало призначення перевиборів[28][29], а також звільнення політв'язнів і відставка глави ЦВК Володимира Чурова[30]. Зокрема, на мітингу були протестувальники з плакатом «Я не вірю Чурову! Я вірю Гаусу!» — вказівка на те, що статистична модель залежності голосів за «Єдину Росію» від явки виборців суперечить нормальному гаусовому розподілу і свідчить про вкидання на виборчих дільницях (див. статтю Порушення законодавства на виборах до Державної думи 2011).[31]

Вимагаємо нових виборів!

Резолюція загальногромадянського мітингу «За чесні вибори», Москва, 10 грудня 2011

Учасники мітингу вимагають:

  1. Негайного звільнення всіх політв'язнів.
  2. Скасування підсумків сфальсифікованих виборів.
  3. Відставки Чурова і розслідування його діяльності, розслідування всіх фактів порушень і фальсифікацій, покарання винних.
  4. Реєстрації опозиційних партій, прийняття демократичного законодавства про партії та вибори.
  5. Проведення нових відкритих і чесних виборів.[32]
Фото тексту резолюції].

Маніфестанти дали владі два тижні на виконання висунутих вимог і призначили черговий мітинг на 24 грудня[21].

Санкт-Петербург ред.

 
Мітинг у Санкт-Петербурзі 10 грудня 2011 року на Піонерській площі

Спочатку мітинг був запланований на площі Повстання. За інформацією у ЗМІ влада Петербурга погодила проведення мітингу 10 грудня на Піонерській площі (у ТЮГу, станція метро «Пушкінська») з 15:30 до 19:00. Дозволена кількість людей на мітингу — 3 тисячі[33][34], однак за даними поліції в протестах взяло участь 7 тис. осіб[35]. О 14 годині, учасники акції зустрічаються біля станції метро «Площадь Восстания», потім тротуарами йдуть в бік Піонерської площі, й там їх уже чекає підготовлена площадка.[36]

Офіційного підтвердження адміністрацією Санкт-Петербурга немає. Раніше губернатор Петербурга Георгій Полтавченко назвав мітинг «ретельно спланованою закордонною провокацією»[37]. Керівник відділення Об'єднаного громадянського фронту у Санкт-Петербурзі Ольга Курносова у своєму блозі зазначила, що інформацію про узгодження мітингу підтверджують вищі чини ГУВС, яким дана команда сприяти його проведенню[38].

Нижній Новгород ред.

 
Мітинг у Нижньому Новгороді на площі Мініна і Пожарського

Мітинг «За чесні вибори» відбувся 10 грудня з 15:00 до 17:00 на центральній площі міста, площі Мініна і Пожарського, розташованої прямо біля стін Нижньогородського кремля. Фактичними організаторами мітингу виступила група активістів, яка створила відповідну групу «Вконтакте». Організатори підкреслювали, що мітинг не прив'язаний до якої-небудь політичної партії або громадської організації, проте офіційно організаторами значилося місцеве відділення КПРФ, що спочатку підтримало цю акцію. Один з учасників заходу, Олексій Садомовський, стверджував, що очікувалася також підтримка з боку партій «Яблуко» і «Справедлива Росія»[39].

За інформацією ГУМВС Росії, акція зібрала близько 500 осіб. Організатори стверджували, що учасників було близько 2000. Попри її несанкціонований характер, ніяких затримань поліцією не проводилося. З мітингувальниками зустрівся голова адміністрації Нижнього Новгорода Олег Кондрашов[40].

Інші міста ред.

В інших містах Російської Федерації також пройшли акції протесту. А саме в Архангельську, Барнаулі, Владивостоку, Вологді, Воронежі, Єкатеринбурзі, Іванові, Іжевську, Казані, Калінінграді, Краснодарі, Липецьку, Мурманську, Нижньому Новгороді, Новосибірську, Орлі, Пензі, Петрозаводську, Пермі, Ростові-на-Дону, Саратові, Томську, Челябінську, Ярославлі.

11 грудня ред.

Продовжуючи загальний протест, 11 грудня на Болотній площі в Москві екстремістський рух «Русские» провів акцію протесту[41][42].

Мурманськ ред.

Санкціонований мітинг біля пам'ятника Жертвам інтервенції о 14:00[43].

Перм ред.

Санкціонований мітинг пройде біля пам'ятника Пермському ведмедю (навпроти ЦУМ). За неофіційними даними мітинг збере від 3000 до 10 000 осіб.

17 грудня ред.

На 17 грудня в Москві анонсований мітинг проти порушень на виборах, який планує провести партія Яблуко[44].

18 грудня ред.

  • Москва, 12:00 — Комуністична партія РФ провела мітинг на Манежній площі який зібрав 3-4 тисячі учасників[45].
  • Санкт-Петербург, дозволений мітинг протесту — о 14 годині на Піонерській площі. Мітинг організований громадянами і підтриманий партіями «Яблуко», КПРФ і «Справедлива Росія»[46].
  • Іжевськ, санкціонований мітинг протесту — о 12.00, біля Вічного вогню, навпроти Держради Удмуртської Республіки. Заявлена ​​кількість учасників — до 2 000 осі[47].

24 грудня ред.

 
Мітинг у Москві на проспекті Сахарова. В центрі світлини на плакаті поряд зі світлиною Вацлава Гавела напис: «Нам Прага ближче, ніж Пхеньян»
 
Мітинг у Москві на проспекті Сахарова

Москва ред.

Мітинг пройшов на проспекті Сахарова. Він зібрав більше людей, ніж попередній, який відбувся 10 грудня на Болотній площі і став наймасовішим за десятиліття. За оцінками організаторів, у мітингу на пр. Сахарова взяли участь 120 тисяч осіб. За даними ж ГУ МВС РФ по Москві, чисельність учасників становила до 30 тисяч[48] .За підрахунками Новой газеты, у мітингу взяли участь 102 тисячі 486 осіб[49].

Серед тих, хто виступив зі сцени — опозиціонери Борис Нємцов, Григорій Явлінський, Михайло Касьянов та Володимир Рижков, блогер Олексій Навальний, письменник Борис Акунін, колишній міністр фінансів Росії Олексій Кудрін[50].

Мітинг завершився додаванням до резолюції, яка була прийнята на Болотній площі, двох нових пунктів. Один пункт стосується створення об'єднання виборців для розслідування порушень на виборах, інший містить заклик до жителів країни «не віддати Володимиру Путіну жодного голосу на виборах 4 березня 2012»[48].

Санкт-Петербург ред.

У Санкт-Петербурзі мітинг «За чесні вибори» зібрав понад 4000 осіб[51].

Інші міста ред.

Акції також пройшли й в інших містах: Абакан, Архангельськ, Володимир, Волгоград, Іваново, Казань, Кіров, Красноярськ, Липецьк, Нижній Новгород, Новосибірськ, Пенза, Перм, П'ятигорськ, Ростов-на-Дону, Рязань, Самара, Саратов, Томськ, Челябінськ, Ярославль.

Україна. Київ ред.

У Києві кілька українців каталися на каруселі з плакатами на підтримку росіян[52].

Україна. Сімферополь ред.

Близько 20 студентів пікетували Генеральне консульство Росії у Сімферополі, висловлюючи підтримку учасникам опозиційних мітингів у Росії[53].

2012 ред.

Червень ред.

 
Мітинг в Санкт-Петербурзі у Спаса-на-Крові

У Москві відбувся опозиційний «Марш мільйонів». У День Росії майже 50 тисяч осіб пройшлися від Пушкінської площі до проспекту Сахарова, де відбувся мітинг. На ньому ухвалено «Маніфест вільної Росії», в якому перераховано сім кроків, котрі необхідні для «створення в Росії фундаментальних засад суспільства і держави». Йдеться про відставку Володимира Путіна, чесні вибори до парламенту, реформу Конституції, що скоротила б президентський термін і розширила повноваження Думи, ухвалу нових законів про вибори президента та люстрацію в судовій і правоохоронній системах[54].

Протести проти інавгурації президента Путіна ред.

Докладніше: Протести в Росії проти інавгурації президента Путіна (2012)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Открытое движение "Белая Лента" (російською) . Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
  2. ↑ Что такое движение «Белая лента» (російською) . Телеканал Дождь. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 8 грудня 2011.
  3. ↑ Многотысячная акция протеста против итогов выборов прошла в Москве. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 11 грудня 2011.
  4. ↑ МВД подтверждает передвижение войск по Москве. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 11 грудня 2011.
  5. ↑ Russian police and troops clash with protesters in Moscow. The Guardian. 6 грудня 2011. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 16 жовтня 2023. (англ.)
  6. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2011. Процитовано 11 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/russia/8938435/Police-and-protesters-clash-in-Moscow-after-election-protests.html%7Caagency = telegraph|date = 6/12/11| name = police and protestors clash in moscow
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 11 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Ioffe, Julia, «Putin's Big Mistake?» [Архівовано 7 вересня 2012 у Archive.is], The New Yorker blogpost, December 6, 2011. Retrieved 2011-12-06.
  10. ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/russia/8939283/Opposition-leader-held-as-Russia-beats-back-protests.html%7Cdate = 6/12/11| agency = Telegraph | title = oppoisiton leader held as russia beats back protests
  11. ↑ http://www.cbsnews.com/8301-202_162-57337477/post-election-clashes-continue-in-moscow/%7Cdate 6/12/11|retrieved 6/12/11|agency CBS| title post election clashes continue in moscow
  12. ↑ Мітинги в містах Росії 10 грудня «Нова газета». 08.12.2011. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 13 грудня 2011.
  13. ↑ а б У суботу опозиція збирає мітинг на площі Революції після розгону акції на Тріумфальній [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.]//Газета.ру 06.12.2011 22:12]
  14. ↑ Мітинги на підтримку чесних виборів у Росії пройдуть по всьому світу. «Нова газета». 08.12.2011. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  15. ↑ Болотная: хроника и впечатления. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  16. ↑ Акунін: Приходьте на Болотну. Грани.ру, 09.12.2011. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 13 грудня 2011.
  17. ↑ «ЯБЛУКО» побоюється провокації 17 грудня|ЯБЛУКО — Російська об'єднана демократична партія. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 13 грудня 2011.
  18. ↑ Lenta.ru: Політика: Мерія Москви погодила мітинг на Болотяній площі на 30 тисяч осіб. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 13 грудня 2011.
  19. ↑ Суть подій// Передача радіостанції «Ехо Москви» від 9.12.11. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  20. ↑ Мерія організує безпечний прохід з площі Революції на Болотну. Грани.ру. 09.10.2011. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  21. ↑ а б в Мітинг на Болотяній зібрав від 85 до 150 тисяч чоловік, Грани.ру, 10.12.2011. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  22. ↑ На Болотній площі в Москві зібралися 15 тис. учасників мітингу. Поліція заявила про загрозу обвалення моста. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 29 лютого 2012.
  23. ↑ Юлія Альохіна, Євгенія Супричева, Андрій Рябцев (10 грудня 2011). Болотный протест. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 11 грудня 2011.
  24. ↑ 10 грудня. Мітинг на Болотяній площі. Онлайн-трансляція подій. Нова газета. 10 грудня 2011. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 11 грудня 2011.
  25. ↑ 10 грудня: хроніка. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  26. ↑ Борис Нємцов. Мирна біла революція. «Ехо Москви», 10.12.2011. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  27. ↑ Владі дали два тижні. Газета.ру, 10.12.2011. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  28. ↑ Десятки тисяч росіян вийшли на вулиці вимагати Москва: десятки тисяч на Болотяній "Putin Out, " Russian protesters chant. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  29. ↑ Учасники багатотисячного мітингу на Болотній площі в Москві прийняли резолюцію з 5 пунктів. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  30. ↑ Результатом мітингу в столиці стала резолюція з п'яти пунктів. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  31. ↑ М. Найєм. Москва: головне - подолати страх. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  32. ↑ Пєсков: У нас поки немає коментарів з приводу мітингу. Грани.ру, 10.12.2011. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  33. ↑ В Петербурге оппозиция сообщает об одном согласованном митинге 10 декабря. Росбалт.RU. 9 грудня 2011. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 9 грудня 2011.
  34. ↑ Власти разрешили субботний митинг против нечестных выборов. Но у ТЮЗа. Газета.СПб. 9 грудня 2011. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 9 грудня 2011.
  35. ↑ ГУ МВД подводит итоги: 10 задержанных на 7 тыс. митингующих. www.fontanka.ru (рос.). 20111210T1801+0300Z. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  36. ↑ Акция 10 декабря у станции метро «Площадь Восстания» меняет конфигурацию. Фонтанка.Ру. 9 грудня 2011. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 9 грудня 2011.
  37. ↑ Губернатор Петербурга вважає акцію, що проходять в місті, закордонною провокацією. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  38. ↑ З приводу узгодження мітингу 10 грудня в Петербурзі «​​Повстання-Піонерська». Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  39. ↑ Горячие споры разгорелись вокруг мирного пикета «Верните наши голоса». «В городе N». 8 грудня 2011. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
  40. ↑ Акция в Нижнем Новгороде собрала около 500 человек. РИА Новости. 10 грудня 2011. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
  41. ↑ Националисты проведут митинг против фальсификации выборов. lenta.ru. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 16 серпня 2019.
  42. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  43. ↑ Твіттер. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  44. ↑ «Фракция в Госдуме у нас могла бы получиться». Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  45. ↑ На Манежній площі пройшов мітинг КПРФ [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  46. ↑ 18 грудня — Узгоджена демонстрація за чесні «Яблуко» вважає протестний мітинг 10 грудня на пл. Повстання провокацією. Санкт-Петербург.ру. 09.12.2011[недоступне посилання з липня 2019]
  47. ↑ Інформаційне агентство Удмуртії ІА «День» Влада Іжевська дозволила мітинг за чесні вибори 18 грудня. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 13 грудня 2011.
  48. ↑ а б Другий мітинг опозиції у Москві став іще масовішим. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 24 грудня 2011.
  49. ↑ 102 тысячи 486 человек. Мы считали по головам // Новая Газета 24.12.2011. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 25 грудня 2011.
  50. ↑ Мітингувальники в Москві закликали «не віддати Путіну жодного голосу». Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 24 грудня 2011.
  51. ↑ Мітинг у Петербурзі зібрав 4 тисячі осіб
  52. ↑ За катання на каруселі в Києві затримали п'ятьох громадян. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 24 грудня 2011.
  53. ↑ У Сімферополі підтримали російських мітингувальників. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 24 грудня 2011.
  54. ↑ РОСІЯ. У Москві відбувся опозиційний «Марш мільйонів»//Газета «Сільські Вісті» 14 червня 2012 року № 69 (18809)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Росії_2011—2013&oldid=42267383