Проспект Поштовий

проспект у Центрально-Міському районі Кривого Рогу

Проспект Поштовий (з 1923 по 2016 рік — Карла Маркса) — проспект у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Одна з найстаріших вулиць міста. Виникла в останній чверті XVIII століття. Проспект розташований в центральній частині історичного ядра Кривого Рогу. Починається від вулиці Свято-Миколаївської (раніше Леніна, Миколаївська), проходить наскрізь через площу Визволення. Прямує лівим берегом річки Саксагань, паралельно старому річищу. Загальна довжина проспекту становить 3 км.

Проспект Поштовий
 Кривий Ріг
Проспект у напрямку площі Визволення
Місцевість Історичний центр Кривого Рогу
Район Центрально-Міський район
Колишні назви
Поштова вулиця, проспект Карла Маркса
Загальні відомості
Протяжність 3 км
Координати початку 47°54′05″ пн. ш. 33°20′26″ сх. д. / 47.90139° пн. ш. 33.3406944° сх. д. / 47.90139; 33.3406944
Координати кінця 47°55′29″ пн. ш. 33°21′10″ сх. д. / 47.9247556° пн. ш. 33.3528333° сх. д. / 47.9247556; 33.3528333
поштові індекси 50000
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники погруддя О.М. Полю, пам'ятники: Т. Г. Шевченку, Л. В. Бородичу
Навчальні заклади Міжшкільне навчально-виробниче об’єднання
Заклади культури Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка
Поштові відділення Криворізький головпоштамт
Парки парк ім. Ю. Гагаріна
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Проспект Поштовий у Вікісховищі

Історичні відомості ред.

Остання чверть XVIII — перша чверть XX століть ред.

 
Поштова вулиця на початку ХХ століття
 
Вулиця Поштова. Початок ХХ століття

Вулиця почала формуватись у 80-х роках XVIII століття й мала назву Поштова. До 1836 року по ній проходив поштовий тракт (Кизикерменський шлях)[1], що й спричинило таку назву вулиці. Остаточно сформувалась й досягла сучасних розмірів в другій половині XIX століття.

На початку XX століття Поштова вулиця слугувала економічним й культурним центром Кривого Рогу. Тут були розташовані численні торгові заклади, склади. Будівлі були виконані в різних архітектурних стилях: модерні, південноросійському цегляному стилеві та ін.

Були відкриті театри: «Колізей» (1909 рік), «Чари» (1912 рік)[2].

В 1913 році на вулиці Поштовій розташовувалось 116 торговельних закладів, складів майстерень. Напередодні Першої світової війни вулицю було замощено бруківкою, створено вуличне освітлення.

Радянський період ред.

В 1923 році вулиця Поштова була перейменована у проспект Карла Маркса. В 1932 році на проспекті був побудований Криворізький театр драми та музичної комедії імені Т. Г. Шевченка. В часи Великої Вітчизняної війни проспект зазнав руйнувань, було втрачено велику кількість архітектурних пам'яток кінця XIX — початку XX століть. На сьогодні збереглись лише деякі. Після визволення Кривого Рогу почалась відбудова вулиці.

В 1950-х роках на проспекті Карла Маркса зводяться нові будинки, що сьогодні визнані пам'ятками архітектури: адмінбудинок об'єднань «Кривбасшахтопрохідка» та «Південруда», будинок тресту «Дзержинськруда», Головпоштамт та інші. У 1954 році тут встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку. У кінці 1950-х збудовано готель «Металург».

За часів незалежності ред.

У 2016 році на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» проспект Карла Маркса отримав назву проспект Поштовий[3].

Визначні місця ред.

Споруди та архітектурні пам'ятки ред.

Пам'ятники ред.

  • Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку
  • Пам'ятник О. М. Полю
  • Пам'ятник Леоніду Бородичу

В 2000 році в сквері поблизу будівлі КМУ УМВС України у Дніпропетровській області (пр. Поштовий, 71) було встановлено пам'ятник на честь Леоніда Бородича — генерал-полковника міліції, першого заступника Міністра внутрішніх справ України, Почесного громадянина міста Кривого Рогу[4].

Пам'ятний знак вулиці Поштовій встановлений в 2013 році, на честь заснованого в 1775 році нового поштового тракту, який дав початок розвитку поселення Кривий Ріг[5].

Примітки ред.

  1. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 217
  2. Рукавіцин І. А. Кривой Рог в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — С. 12
  3. № Р-223/0/3-16 від 19 травня 2016 року "Про перейменування топонімів у населених пунктах області". www.adm.dp.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  4. З сайту Криворізького ресурсного центру
  5. З сайту Криворізького ресурсного центру

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.
  • Рукавіцин І. А. Кривой Рог в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — 128 с.: іл. (російською мовою)