Пришиб (Ізюмський район)
При́шиб — село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Центр Пришибського старостинського округу, до складу якого також входять селище Покровське і село Явірське. Населення села становить 2132 осіб.
| село Пришиб | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Громада | Донецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040070070094854 |
| Облікова картка | Пришиб |
| Основні дані | |
| Засноване | 1685[1] |
| Населення | 2 132 |
| Площа | 1,919 км² |
| Густота населення | 1 111 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64223 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′42″ пн. ш. 36°44′56″ сх. д. / 49.51167° пн. ш. 36.74889° сх. д.Координати: 49°30′42″ пн. ш. 36°44′56″ сх. д. / 49.51167° пн. ш. 36.74889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
92 м |
| Водойми | Балаклійка |
| Відстань до обласного центру |
83,8 км |
| Відстань до районного центру |
11,4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64223, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Пришиб, вул. Данилевського, 70а |
| Карта | |
  Пришиб | |
 Пришиб | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Село виникло 1682 року і входило до Ізюмського козачого полку. Кілька поколінь знаходилось під управлінням роду Данилевських. Церква і маєток були зруйновані після Жовтневої революції. Сотні мешканців села загинули під час Голодомору (1932—1933) і Німецько-радянської війни (1941—1945). Пришиб був центром радгоспу «Орджонікідзевський» і Пришибської сільської ради. Село сильно постраждало від російських обстрілів під час російського вторгнення в Україну (2022).
Відомою памʼяткою Пришиба є памʼятник на могилі письменника Григорія Данилевського (1829—1890), який понад 40 років жив і працював в селі.
Географія ред.
Село Пришиб лежить на річці Крайня Балаклійка. За 6 км протікає річка Сіверський Донець. На відстані менш як 1 км розташоване селище Покровське та село Явірське.
Походження назви ред.
Назва пов'язана з діалектним словом «приши́б», яке може означати: 1) «яр при крутому повороті річки»; 2) «місце удару течії»; 3) «корабельна пристань»[2].
За деякими джерелами, в перші роки існування села паралельно з назвою Пришиб використовувалась інша назва — Новий Перекоп. Цю назву пов'язували з ровом (перекопом), зробленим біля села[3].
Історія ред.
Московське царство і Російська імперія ред.
Село було засноване 17 (27) лютого 1682 року[4] переселенцями з Правобережної України, яка на той час перебувала під владою Речі Посполитої[5]. Воно входило до Ізюмського козачого полку[6].
На початку XVIII століття в селі вже був храм із двома престолами - на честь пророка Даніїла та Святої Варвари. У 1709 році Петро I під час поїздки з Азова до Полтави зупинявся в Пришибі у сотника Данилевського і подарував Пришибській дзвіниці два дзвони[3].
Станом на 1732 рік село складалось з 54 дворів і налічувало 80 хат[6].
До 1741 року будівля церкви занепала, і невдовзі було збудовано новий деревʼяний храм. Кам'яний храм закладено 1802 року, а закінчено 1817 року[3].
Понад 40 років в селі жив і працював письменник Григорій Данилевський (1829—1890). Він помер в Санкт-Петербурзі, а похований був в Пришибі[5].
Село входило до Андріївської волості Зміївського повіту Харківської губернії Російської імперії.
Радянський союз ред.
В грудні 1917 року в селі була встановлена радянська влада[5]. Церкву і маєток після революції розібрали на цеглу[7].
Під час Голодомору 1932—1933 років загинули 208 мешканців села[8].
Під час Німецько-радянської війни 1941—1945 років, за Радянський союз воювали 350 мешканців села, 202 з них загинули, 157 нагороджені орденами й медалями. В Пришибі знаходиться братська могила, де поховані 106 радянських солдатів, які загинули в боях за село[5].
У 1962 році на могилі письменника Григорія Данилевського відкрили пам'ятник[5]. На відкриття приїжджали дочка письменника Олександра Григорівна й онучка Олена Родрігес[7].
В Період застою в селі розташовувалась центральна садиба радгоспу «Орджонікідзевський», названого на честь радянського діяча Серго Орджонікідзе. Тут діяла восьмирічна школа з заочними 9-м і 10-м класами, клуб на 250 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі яслі, крамниця, їдальня, майстерня побутового обслуговування, поштове відділення[5].
Україна ред.
2017 року, під час пожежі на складі боєприпасів у Балаклії в Пришиб евакуювали 2700 осіб із сусідньої Вербівки, яка знаходилась ближче до місця вибухів[9].
До 2020 село було центром Пришибської сільської ради Балаклійського району. Після адміністративно-територіальної реформи сільська рада була ліквідована, і Пришиб перейшов до обʼєднаної Донецької селищної громади, де він став центром Пришибського старостинського округу. До округу увійшли ті ж населені пункти, що входили до Пришибської сільської ради - селище Покровське і село Явірське. Того ж 2020 Балаклійський район був ліквідований, і Пришиб разом з усією Донецькою селищною громадою перейшов до складу Ізюмського району.
У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну, кілька місяців біля села проходила лінія фронту. Село тривалий час перебувало під постійними російськими обстрілами, будинки й дороги зазнали значних ушкоджень[10], кілька мешканців загинуло від обстрілів[11]. Тільки у вересні 2022 року лінія фронту була відсунута від Пришиба в ході Слобожанського контрнаступу ЗСУ. Після цього в селі довелось ремонтувати дорожне покриття[10], дахи будинків[10][12], проводити капітальний ремонт будівлі ліцею[13].
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 88,88% |
| російська | 10,74% |
| інші/не визначилися | 0,38% |
Транспорт ред.
Через село проходить автошлях Р 78, поблизу розташовані зупинні пункти Сезонна і Янківський Ізюмського напрямку Південної залізниці.
Відомі люди ред.
У селі похований відомий український письменник Григорій Данилевський[15].
Також ред.
Примітки ред.
- ↑ http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila4_35.htm
- ↑ Ю. М. Кругляк. Ім'я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. К.: Наукова думка, 1978
- ↑ а б в 1857 год. Из «Историко-статистического описания Харьковской епархии»
- ↑ Кисиленко В. Ю. Огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2020. — С.107-116.
- ↑ а б в г д е Пришиб // История городов и сёл Украинской ССР. Харьковская область. — Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1976. — С. 165-166. — 15000 прим.
- ↑ а б 1732 год. Перепись села Пришиб Изюмского полку сотника Ивана Данилова сына Данилевского село Пришиб.
- ↑ а б Дмитрий Губин. Пришиб. В гостях у Данилевских // Время. — 1 июля 1921.
- ↑ Пришибська сільська рада // Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Харківська область / Н. Є. Фоміна (гол. ред.). — Харків : Фоліо, 2008. — С. 134-138. — 3000 прим.
- ↑ Алена, Алена (23 березня 2017). Взрыв в Балаклее: что знаем, что не знаем?. Накипіло. Процитовано 13 серпня 2023.
- ↑ а б в У Пришибі ремонтують дороги і завершують перекривати дахи. Слобідський край. 7 липня 2023. Процитовано 13 серпня 2023.
- ↑ У селі Пришиб Харківської області від мінометного обстрілу загинуло п'ятеро жінок. Гордон. 22 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2023.
- ↑ У Донецькій громаді замінять дахи і вставлять вікна у багатоповерхівках. Слобідський край. 20 липня 2023. Процитовано 13 серпня 2023.
- ↑ У Пришибі капітально відремонтують ліцей. Слобідський край. 24 липня 2023. Процитовано 13 серпня 2023.
- ↑ П. Г. Усенко. Данилевський Григорій Петрович Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.