Пристрій телеприсутності

Пристрій телеприсутності — пристрій, що дозволяє людині спостерігати за подіями у віддаленому місці і так чи інакше (інформаційно чи фізично) впливати на них.

Юстас — робот-патрульний в Кракові

Області застосування ред.

 
Mars Exploration Rover (комп'ютерна графіка)

Технології телеприсутності були описані в 1963 році Станіславом Лемом в «Сумі технології»[1] під назвою телетаксія (принцип також пояснювався в його деяких фантастичних творах, наприклад використання теледублів в «Мирі на Землі»).

Також пропозиції про області застосування пристроїв телеприсутності були зроблені американським ученим Марвіном Мінським в 1985 році. Він виділяв такі головні напрямки:

В даний час в американських клініках роботи використовуються для:

  • Відвідування хворих у клініках лікарем-куратором, який тимчасово знаходяться в іншому місті або країні (на конференції, відпочинку, тощо);
  • Відвідування інфекційних хворих родичами без безпосереднього контакту.

Більшість сучасних бойових роботів включають в себе функції пристрою телеприсутності.

У вужчому сенсі під телеприсутністю розуміють вищу ступінь розвитку технологій відеоконференцзв'язку, котора дозволяє співрозмовникам переживати досвід спілкування близький до реальної зустрічі. Пристрої, що забезпечують таку телеприсутність називаються імерсивними відеоконференц-системами або Media Presence Environment (MPE).

Історично значущі об'єкти, що забезпечують телеприсутність ред.

Див. також ред.

Виробники робототехнічних систем телеприсутності
Роботи мають функціональність телеприсутності
Вигадані пристрої телеприсутності

Примітки ред.

  1. Глава шоста (розділ «Телетаксія і фантоплікація»)

Література ред.

  • Інформаційні технології в бізнесі / Под ред. М. Желени. — СПб: Питер, 2002.

Див. також ред.

Посилання ред.