Вікіпедія

Пресняков Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Пресняков (рос. Владимир Владимирович Пресняков; нар. 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський та російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази «Миротворець».

Володимир Пресняков
рос. Владимир Пресняков
Основна інформація
Повне ім'я рос. Владимир Владимирович Пресняков
Дата народження 29 березня 1968(1968-03-29) (56 років)
Місце народження Свердловськ, РРФСР, СРСР
Роки активності 1979 — донині
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Національність росіянин
Професії актор, композитор, співак, клавішник, аранжувальник, танцюрист
Співацький голос тенор-альтіноd
Інструменти клавішні музичні інструменти і вокал[d]
Жанри поп, рок-музика, реґі і фанк
Псевдоніми Пресный[1]
Лейбли Velvet Musicd
Нагороди
Батько Пресняков Володимир Петрович
Мати Олена Пресняковаd
Діти (2) Пресняков Микита Володимирович і Artemiy Presnyakovd
vladimirpresnyakov.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресняков.

Життєпис ред.

Народження та ранні роки ред.

Народився у Свердловську 29 березня 1968 року[2] в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, у майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».

Становлення та початок музичної кар'єри ред.

В 11 років написав першу пісню, із 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, у 13 — виступав із групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле.

Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.

Розквіт, творча біографія ред.

Популярність приніс фільм «Вище за Радугу» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).

У підсумковому хіт-параді ТАРС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).

Приблизно до середини 1990-х років стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців.

З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.

У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ» як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.

Наприкінці 1980-х років формує групу «Капітан».

У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості в номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».

1995 року концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом у СК «Олімпійський», була визнана найкращим шоу року.

У 2002 році (показ 2003) перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».

1996 року отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а у 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним — за пісню «Аеропорти».

У молоді роки виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейкдансу[3], однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.

Санкції ред.

Володимир Пресняков висловив свою підтримку російським окупантам та жорстокій війні Росії проти України, виступав із концертами для російських «рятувальників-миротворців», які руйнують українські міста та вбивали мирне населення, під гаслами «Віримо й чекаємо» (рос. Верим и ждём) та «МиZаМир» (рос. МыZаМир)[4][5].

6 січня 2023 року доданий до підсанкційного списку України[6].

Особисте життя ред.

21 травня 1991 року в нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. Наприкінці 1996 року десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином. Натомість, за словами матері музиканта, Олени Преснякової[7], розставання з Орбакайте далося Володимирові «по-справжньому важко» та спочатку він серйозно приохотився до алкоголю — через розлучення та увагу громадськості до нього та його нової дружини Олени Ленської, а також через роман зі співачкою Лікою Стар (Lika MC) під час шлюбу з Кристиною[8]. Сам Пресняков розповів про клінічну смерть після розлучення з Орбакайте[8].

17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився з модельєркою Оленою Ленською (нар. 1971[9]).

З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року в них народився син Артемій.

Співпраця ред.

Автори пісень ред.

Композитори ред.

Дискографія ред.

Міні-альбоми ред.

Альбоми ред.

  • 1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія)
  • 1991 — Любов (Alt Records)
  • 1993 — Best Of Hits, збірник
  • 1994 — Замок З Дощу (General Records)
  • 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х
  • 1996 — Мандрівник (Союз), збірник
  • 1996 — Жанка (Союз), збірник
  • 1996 — Слюньки (Союз)
  • 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт)
  • 2002 — Любов на Audio
  • 2009 — Малерия
  • 2011 — Нереальна любов
  • 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)

DVD ред.

  • 2001 — Жива колекція, концерт. Moroz Records
  • 2005 — Любов на VIDEO, кліпи. BS Graphics
  • 2005 — Назад в майбутнє, концерт. ICA Music

Фільмографія ред.

Ролі в кіно ред.

  • 1987 — Зломщик — танцюрист брейкдансу на екрані телевізора
  • 1997 — Новітні пригоди Буратіно — Кований Міккі, вільний байкер
  • 2003 — З ніг на голову — музикант
  • 2011 — Новорічна sms-ка — чоловік, який співає на вокзалі

Вокал ред.

Інше ред.

  • 1996 — Старі пісні про головне — демобілізований
  • 1997 — Старі пісні про головне 2 — молодий співак з Поволжя
  • 1998 — Старі пісні про головне 3 — Карл, Петруха
  • 1999 — Вісім з половиною доларів — камео

Примітки ред.

  1. ↑ https://b.itemimg.com/i/244792144.0.jpg
  2. ↑ Владимир Владимирович Пресняков на peoples.ru
  3. ↑ Return (25 вересня 2014). Владимир Пресняков - Рыжий кот (1986). Процитовано 25 травня 2018.
  4. ↑ ПРЕСНЯКОВ Володимир Володимирович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  5. ↑ Кравчук, Анна (8 березня 2022). Лепс, Семенович та інші: російські зірки дали концерт на підтримку війни в Україні. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
  7. ↑ Елена Преснякова: «Со всеми женами Вовы я была подругой, с Орбакайте до утра сидели на кухне» | StarHit.ru. www.starhit.ru (рос.). Процитовано 21 листопада 2021.
  8. ↑ а б СМОТРИМ ГЛАВНОЕ, ВЕСТИ, ФИЛЬМЫ, СЕРИАЛЫ, ШОУ И ЭФИР РОССИЙСКИХ КАНАЛОВ. smotrim.ru. Процитовано 21 листопада 2021.
  9. ↑ Елена Ленская

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пресняков_Володимир_Володимирович&oldid=41185647