Премія Міс ван дер Рое

виставка

Премія Європейського Союзу в галузі сучасної архітектури — нагорода Міс ван дер Рое (англ. The European Union Prize for Contemporary Architecture — Mies van der Rohe Award) — дається один раз у два роки коштом Європейського Союзу та Фонду Міса ван дер Рое, Барселона,[1] ' для визнання і винагороди якості архітектурних творів у Європі. Названа на честь Людвіга Міса ван де Рое Церемонія вручення проходить в кінці травня в Барселоні, в стінах павільйону Німеччини — твору Міса ван де Рое.

Премія Міс ван дер Рое
англ. European Union Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award
Країна  Бельгія
Тип архітектурна преміяd і тимчасова виставкаd
На честь: Людвіг Міс ван дер Рое
Нагородження
Засновано: 1987
Нагороджені:
Черговість
Сайт miesarch.com

Премія заснована 1987 року в рівноправному партнерстві між Європейською комісією, Європейським парламентом та Фондом Міса ван дер Рое. Премія відкрита для всіх робіт, завершених у Європі протягом дворічного періоду до видачі призу. Ці роботи представляються незалежними експертами, національними архітектурними об'єднаннями та консультативним комітетом премії, а потім оцінюються журі, яке визначається для кожного видання. П'ять робіт-фіналістів відвідує журі, яке обирає переможця (Prize Winner) і Новітнього архітектора (Emerging Architect Winner).

Починаючи з 2016 року, нова категорія премії для молодих талантів архітектурної премії (Young Talent Architecture Award, YTAA), висвітлює фінальні дипломні проекти випускників: архітекторів, ландшафтних архітекторів та міських дизайнерів.

На премію 2019 року номінували сім українських робот — Експозиція «Земля вовків та ведмедів» в Черкаському зоопарку, театр на Подолі, будівлю школи Pechersk School International[2], Дачний готель Глібівка, Rock house, Центр Митрополита Андрея Шептицького, Stage.

Список переможців премії ред.

Рік Архітектор(и) Перемоги Будинок Розташування
1988 Альваро Сіза   Банко Борхес е Ірмао   Віла-ду-Конде
1990 Сер Норман Фостер   Новий Термінал Аеропорту Станстед   Лондон
1992 Естеве Бонелл і Франсеск Риус   Муніципальний Спортивний Стадіон   Бадалона, Барселона
1994 Ніколас Гримшоу   Міжнародний залізничний вокзал Ватерлоо в Лондоні   Лондон
1996 Домінік Перро   Національна бібліотека Франції   Париж
1998 Петер Цумтор   Дім мистецтв Брегенц   Брегенц
2001 Рафаель Монео   Центр Kursaal   Сан-Себастьян
2003 Заха Хадід   Стоянка і зупинка Енайм Північ   Енайм, Страсбург
2005 Рем Колхас   Посольство Нідерландів В Берліні   Берлін
2007 Mansilla+Tuñón Arquitectos   Музей сучасного мистецтва Кастільї та Леону   Леон
2009 Снехетта   Норвезький національний театр опери та балету   Осло
2011 Девід Чіпперфілд   Новий Музей[3]   Берлін
2013 Henning Larsen Architects і студія Олафура Еліассона Концертний зал Харпа[4]   Рейк'явік
2015 Бароцці Вейга   Філармонія в Щецині[5]   Щецін
2017 NL Architects and XVW architectuur   DeFlat Kleiburg   Амстердам

Список Новітніх Архітекторів ред.

Рік Архітектор(и) Будинок Розташування
2001 Флоріан Наглер Кауфманн Хольц АГ, Центр дистрибуції   Бобінген
2003 Юрген Майєр Х. Stadthaus Scharnhauser Park   Остфільдерн
2005 NL Architects   BasketBar   Утрехт
2007 Bevk Perovic arhitekti Факультет математики, фізики та математики   Любляна
2009 Studio UP Гімназія 46° 09' С. Ш. / 16° 50' Е   Копрівніца
2011 Bosch.Capdeferro Arquitectures Collage House   Жирона
2013 Langarita-Navarro Architects Музична Академія Ред Булл   Мадрид
2015 ARQUITECTURA-G Casa Luz   Циллерос
2017 MSA and V+   NAVEZ — 5 соціальних об'єктів на північному в'їзді в Брюссель   Брюссель

Див. також ред.

  • Список архітектурних премій

Примітки ред.

  1. Mies Arch. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 10 листопада 2018. 
  2. Проект Pechersk School International номінований на архітектурну премію Mies van der Rohe | Хмарочос. Хмарочос (укр.). 8 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018. 
  3. [1], 9 травня 2015 року

Посилання ред.